Гунт
Гунт (Кунда, Кунт), Гонда (Конда, Конт, Конць, Кондзь) — мужчынскае імя.
Гунт лац. Gunt / Hunt | |
Gunth | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Гонда, Кунда, Конда, Кунт, Конт, Кондзь, Конць |
Зьвязаныя імёны | Канцейка, Кантэль, Контын, Контуш, Кандбут, Контаўт, Контвід, Кантыгерд, Гунтар, Кантмін, Гумонт, Кандрат, Кондрыка, Кантрым, Кантрыт, Гундыслаў Акунд, Барконт, Вальгун, Вігунт, Вірконт, Вісконт, Гаўгонт, Гедгонт, Генконт, Герконт, Даўконт, Маркунт, Мільконт, Мінконт, Рыконт, Рымконт, Саўконт, Саргонт, Сургонт |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Гунт» |
Паходжаньне
рэдагавацьГунда, Гонда, Гунт, Кунд, Конда або Кунт, пазьней Конт або Конта (Gundo, Gondo, Gunth, Cund, Conda[1], Kunth, Contus[2], Conto[3]) — імя германскага паходжаньня[4]. Іменная аснова -гунд- (-гунт-, -кунт-) паходзіць ад гоцкага gunþs 'бойка, бітва'[5][a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Канцейка (Кандыка, Кунцік), Кантэль, Контын (Кундзін), Кандбут, Контаўт (Гонтаўт, Конталт, Кунтаўт, Кунталт), Контвід, Кантыгерд, Гунтар (Контэр, Контар), Кандрат (Кундрат, Контрад, Контрат), Кантрым, Кондрыка (Кандрыка), Кантрыт, Гумонт, Гундыслаў, Акунд (Яконт), Барконт, Вігунт (Вігонт, Віконт), Вірконт (Вярконт), Вісконт, Гаўгонт, Гедгонт (Гедконт), Генконт, Маркунт, Мільконт, Мінконт, Рыконт, Рымконт, Саўконт. Адзначаліся германскія імёны Cunthicho (Cundicho), Kuntilo (Gontella), Cundin (Guntin, Contina), Gundbuth, Gunduidis, Cundigart (Gundegardis), Guntar (Konter), Conttrat (Kundrat, Gundarat), Condricus (Gunderic), Gondarim, Guntarith, Gummund (Guntamund, Cummunt), Gundisalv, Agundia, Pargunt (Bercunt), Wigunt (Wicgunt), Wercund (Wergund), Wisagund, Gavigunt, Gadagunti, Gengundis, Contaldus (Gontald), Margundis, Milgunt, Menegundia, Rihcund, Rimigundus, Savegonte.
Адпаведнасьць імя Гонт германскаму імю Gontho сьцьвердзіў францускі лінгвіст-германіст Раймонд Шмітляйн, які на падставе шматгадовых дасьледаваньняў прыйшоў да высноваў пра германскае паходжаньне літоўскіх уласных імёнаў[10].
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Gunt (Kunt), Guntko, Gundel (Kundyl, Guncyl), Kundyt, Kundysz, Gunter (Kunter), Aldegundis (Aldegunda)[11].
У Прусіі бытавалі імёны Gunte / Guntho / Gunthe / Gunto / Gunde / Kunte (1289, 1330, 1335, 1347, 1349, 1360, 1361, 1395 і 1398 гады)[12][13], Gundico / Guntike / Guntiko[b] (1384, 1419 і 1425 гады)[13], Gundyne[c] (1419 год)[13], Cantune[d] (1284 год)[16], Cantote / Cantut (1361 год)[16], Guntawt[e] (1400 год)[13], Kantewidyne[f] (1389 год), Guntar / Gunther[g] (1299 і 1357 гады)[13], Jogundt[h] (1394 год)[20], Sangunde[i] (1388, 1391 і 1399 гады)[22], Wiskant[j] (1361 год)[24]. У 1623 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Georgius Condit[k], Regiomontanus Borussus, у 1636 годзе — Johannes Gundmar[l], Risenburgensis Borussus[27].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Конъту семъица (1440—1492 гады)[28]; hominibus… Conda Svbaczewicz (22 ліпеня 1503 году)[29]; боярин(ъ) нашъ Кунда (13 жніўня 1507 году[30], 25 жніўня 1507 году[31]); чотырех чоловеков в Новгородском повете Ловецкого десятку на има Домаша Контевича (27 жніўня 1511 году)[32]; Woyciech Cundziewicz (19 сьнежня 1524 году з вопісу 2-й паловы XVI ст.)[33]; Кунда небожчикъ въ держаньи не былъ (3 траўня 1540 году)[34]; Iyow a Waszko Gondyczy… Sienko a Mikita Gondyczy… Parchwien a Iwan Gondyczy (1558 год)[35]; сеножать его власную, именемъ Кгунтевъщину (12 верасьня 1562 году)[36]; Кунъда Дашъкевичъ (1565 год)[37]; село Орехово… Донило Кунтичь… Сергунъ Кунтичъ, войтъ… Сай Кунтичь… Данило Кунтичъ (1566 год)[38]; Кунда Дешкович[39], Родъ Кгундовичовъ[40] (1567 год); Guntha (13 кастрычніка 1591 году)[41]; Криштофъ Гонтъ, мещанинъ Ковенскій (да 1600 году)[42]; Stanisław Kontowicz… Mikołaj Kądowicz (1621 год)[43]; Franciszek Kontowicz (1667 год)[44]; pater Adam Stanislaus Kondzicz (каля 1700—1702 гадоў)[45]; Sophia Kuntowna (1709 год)[46]; Kunciszki (1744 год)[47]; Petrus Kątowicz (30 верасьня 1796 году)[48]; Кундзич Еуфемия (9 сьнежня 1852 году)[49][m].
Носьбіты
рэдагаваць- Конт — літоўскі баярын, які атрымаў наданьне ад вялікага князя Казімера
- Кунда — гарадзенскі баярын, які ўпамінаецца ў 1507 годзе
Гундовічы — ковенскія баяры, якія ўпамінаюцца ў попісе войска ВКЛ 1567 году.
З XVII ст. прыдомкам Кондзіч карыстаўся літоўскі шляхецкі род Пачобутаў[64].
Кантовічы (Kontowicz) — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[65].
Кантовічы гербу Лебедзь — літоўскі шляхецкі род, які меў уладаньні на Жамойці[66].
Гундаў (Gundow у 1326 годзе, Gundau) — былая вёска каля Фрыдлянду ў Прусіі[67].
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае брак адэкватнага тлумачэньня іменнай асновы -гант- зь летувіскай мовы, а для іменнай асновы -кант- (-конт-) за найбольш адэкватнае прызнае kę̃sti, kentė́ti 'цярпець', kantùs 'паблажлівы, спакойны', kančia 'мука, цярпеньне', pakantùs 'паблажлівы, памяркоўны', pakantà 'паблажлівасьць, памяркоўнасьць'[6] (слова kę̃sti фіксуецца ў слоўніку Канстанціна Шырвіда[7], слова kantùs упершыню фіксуецца толькі ў слоўніку 1897 году[8], слова pakantà — толькі ў каралявецкім слоўніку 1800 году[9])
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gundicho[14]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gundin[14]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gunduni (Cunduni)[15]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Guntald[17]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gunduidis[17]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gunter (Guntar)[18]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Agundia[19]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Senegundis[21]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Wisagund[23]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Condedus[25]
- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Gundemar[26]
- ^ Таксама:
- Кантант: люди добры… Юрій Кантантовичъ (1517 год)[50];
- Кантуці: Контути Олсейкович (1537 год)[51];
- Канталг: satrape nomine Kanthalge (Хроніка Лівоніі Германа Вартбэрга)[52];
- Кантвіл (адзначалася старажытнае германскае імя Gontuila[53]): Кантвіл (Kantwill) — прозьвішча, гістарычна зафіксаванае на тэрыторыі цяперашняй Летувы[54];
- Контвін (адзначалася старажытнае германскае імя Conduin[55], Condvinus[56]): на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Контвін у летувізаванай форме[57];
- Контвайн: Kontwayn (29 лістапада 1777 году)[58];
- Кундат (адзначалася старажытнае германскае імя Gundad[59], Contatus[60], Cundhad[61]): Kundtaciszki (1744 год)[47];
- Гігант (адзначалася германскае імя *Gigiunda[62]): Gigont (1670 год)[63]
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Ao. Prof. Dr. Hermann Reichert, Lexikon der altgermanischen Namen
- ^ Schneller C. Tirolische Namenforschungen. — Innsbruck, 1890. S. 253.
- ^ Antroponimia Altomedieval en Galicia (4ª Ed.), Celtiberia.net — Prehistoria, Protohistoria e Historia antigua
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 694, 1690.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 22—23.
- ^ kę̃sti, Lietuvių kalbos žodynas
- ^ kantùs, Lietuvių kalbos žodynas
- ^ pakantà, Lietuvių kalbos žodynas
- ^ Schmittlein R. Toponymes finnois et germaniques en Lituanie // Revue internationale d’onomastique. Nr. 2, 1948. P. 102.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 84—85, 151—152.
- ^ Pierson W. Altpreußischer Namenkodex // Zeitschrift für Preußische Geschichte und Landeskunde. — Berlin, 1873. S. 509.
- ^ а б в г д Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 37, 49.
- ^ а б Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 695.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 696.
- ^ а б Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 43.
- ^ а б Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 710.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 702.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 17.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 39.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1296.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 88.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1623.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 120.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 118.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 707.
- ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 217, 375.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 49.
- ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 3: 1501—1507. — Kraków, 1948. S. 656.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 25 (1387—1546). — Vilnius, 1998. P. 163.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 8 (1499—1514). — Vilnius, 1995. P. 213.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 113.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 1 (1380—1584). — Vilnius, 1998. P. 129.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. — Вильна, 1887. С. 308.
- ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 504—505.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 261 (47) (1562—1566). — Vilnius, 2011. P. 46.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 288.
- ^ Документы Московского архива Министерства юстиции. Т. 1. — М., 1897. С. 307—308, 325.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 688.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 734.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 14. — Вильна, 1887. С. 410.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 14. — Вильна, 1887. С. 647.
- ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 91.
- ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 3. — Warszawa, 2015. S. 181.
- ^ Memoriale Fratrum Minorum Conventualium Vilnensium (1702—1832). — Vilnae, 2020. P. 104.
- ^ Pasvalio Šv. Jono Krikštytojo parapijos jungtuvių įrašai 1706—1729 m., Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ а б Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1796 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Сакалоўская А. Кальварыя. — Менск, 1997. С. 95.
- ^ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 8. — Вильна, 1870. С. 124.
- ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 79.
- ^ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 113.
- ^ Piel J. M., Kremer D. Hispano-gotisches Namenbuch. Der Niederschlag des Westgotischen in den alten und heutigen Personen- und Ortsnamen der Iberischen Halbinsel. — Heidelberg, 1976. S. 170.
- ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 1. — Vilnius, 1985. P. 914.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 711.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 118.
- ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 1. — Vilnius, 1985. P. 1048.
- ^ K, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 703.
- ^ Boullón Agrelo A. I. Antroponimia medieval galega (ss. VIII–XII). — Tübingen, 1999. P. 248.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 117.
- ^ Antroponimia Altomedieval en Galicia (4ª Ed.), Celtiberia.net — Prehistoria, Protohistoria e Historia antigua
- ^ Bystroń J. Nazwiska polskie. — Lwów, 1936. S. 284.
- ^ Stekert A. Przydomki polskie, litewskie i rusińskie. — Kraków, 1897. S. 60.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 581.
- ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 3. — Warszawa, 2015. S. 181.
- ^ Палмайтис Л. Предложение по научной русификации исконных наименований перешедшей в состав России северной части бывшей Восточной Пруссии. — Европейский институт рассеянных этнических меньшинств, 2003. С. 41.