Вірконт (Вярконт, Варакунць) — мужчынскае імя.

Wercund
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Wero + Cund
Іншыя формы
Варыянт(ы) Вярконт, Варакунць
Зьвязаныя імёны Gunthivera
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Вірконт»

Паходжаньне

рэдагаваць

Верыкунд, Веркунд, Вергунт або Варыгунда (Werecundus, Wercund[1], Wergund, Warigundis) і Гунтывера (Gunthivera[2]) — імёны германскага паходжаньня[3][4]. Іменная аснова -вер- (-вар-, -вір-) (імёны ліцьвінаў Вірбольт, Вербут, Вірмонт; германскія імёны Virboldus, Warboto, Vermunt) паходзіць ад германскага *war(j)a-, war(i)n 'абарона'[5], а аснова -гунд- (-гунт-, -кунт-) (імёны ліцьвінаў Гунтар, Вігунт, Гаўгонт; германскія імёны Guntar, Wigunt, Gavigunt) — ад гоцкага gunþs 'бойка, бітва'[6].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: на боярына господарского Ошменьского повета Стася Янушковича Ворокунътевича (6 кастрычніка 1528 году)[7]; xiędzu Jakubowi Verecundusowi, plebanowi jurborskiemu (18 лістапада 1596 году)[8]; Wirkontowna (4 траўня 1755 году)[9][a].

Носьбіты

рэдагаваць

У XVI ст. існавала «зямля» Вярконцішка (Верконтишка) у Жамойцкім старостве[15].

Глядзіце таксама

рэдагаваць
  1. ^ Таксама:
    • Сьвірконт, Сьвіргонт, Сьвіркунт (параўн.: Dawid Żminigajło Jawgiel, т. б. z Minigajła[10]): Свирконту семъица (1440—1492 гады)[11], Swirgont (XV—XVI ст. паводле выпісу XIX ст.)[12], землю Свиръконтишки… Кгедмин Свиркунтович (1537—1538 гады)[13]
  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1557.
  2. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 710.
  3. ^ Lepelley R. Les noms de communes de l’arrondissement d’Avranches (Manche) // Annales de Normandie. Nr. 23, 1990. P. 556.
  4. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 465.
  5. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 221.
  6. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  7. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 225 (6) (1528—1547). — Vilnius, 1995. P. 56.
  8. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 435.
  9. ^ O—P, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  10. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 303, 443.
  11. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 49.
  12. ^ Būga K. Apie lietuvių asmens vardus. — Vilnius, 1911. P. 31.
  13. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 23, 76, 186, 258.
  14. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 216.
  15. ^ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 44.