Вікіпэдыя

Вісігерд (імя)

Вісіге́рд (Вісагерд, Вісігірд, Вісакірд) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча Ві́згерд (Ві́шгерд, Ві́згерт, Ві́згірд, Вы́шгірт). Жаночае імя — Вісігарда.

Вісігерд
лац. Visigierd / Visihierd
Visigerd
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Wis + Gerd
Іншыя формы
Варыянт(ы) Вісагерд, Візгерд, Візгерт, Вішгерд, Вісігірд, Візгірд, Вышгірт, Вісакірд
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Вісігерд»

Паходжаньне

рэдагаваць
Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Вісігарда, Вісігард, Вісгарда, Вісігерд або Вісгерд (Wisigardis, Wisigarda[1], Wisegarda[2], Wisigard, Wisgarde[3], Visigerd[4], Wisgeard[5]) — імя германскага паходжаньня[6][7]. Іменная аснова -віс- (-віз-, -веш-) (імёны ліцьвінаў Вісбар, Вісімунт, Вішымут; германскія імёны Wisbar, Wisemund, Vismuot) паходзіць ад гоцкага wis 'мудры, абазнаны', а аснова -гард- (-герд-, -герт-) (імёны ліцьвінаў Альгерд, Мундыгерд, Тэўтыгерд; германскія імёны Algardus, Mundgerd, Teutgerdis) — ад гоцкага gairdan 'падпяразваць' (пераноснае 'ахоўваць'), garda 'агароджа' (пераноснае 'ахова, бясьпека')[8]. Такім парадкам, імя Вісігерд азначае «ахова мудрасьці»[7].

У Польшчы адзначаюцца прозьвішчы Візгірт (Wizgirt), Візгірд (Wizgird), Візгерд (Wizgierd), Візгярдовіч (Wizgierdowicz)[9].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Wissegirdendorffe (Паведамленьні аб літоўскіх дарогах)[10]; Dowoyn Wysigirdonis (18 студзеня 1401 году)[11]; cum Wyssegerd[12], Wissegerd[13], Wyssegerd[14] (2 кастрычніка 1413 году); Dawgintowiczu Wisgierdu czlowiek (1422 год[15] паводле выпісу 1618 году)[16]; Визкгирду чоловекъ, на имя Ясвиловичъ[17], Визкирду Нашковичу три чоловеки[18] (1440—1492 гады); Wyszgyrd (15 красавіка 1475 году)[19]; Стецушъ Визкгирдовичъ[20], Мартин Високирдовичъ[21], Богдан Визкгирдовичъ[22], Миколаи Визкгирдовичъ[23] (1528 год); листъ вызнаный Пашковъ Визкгирдовича (люты 1529 году)[24]; панъ Станиславъ Визгердовичъ (12 лістапада 1537 году)[25]; Jan Wizgierth chorazicz (1570 год)[26]; jmienia Wisgierdowskiego… Wiszgierdziskye (10 чэрвеня1 1591 году)[27]; do P. Wizgierta… do P. Wizgierda (чэрвень 1611 году)[28]; Piotr Wysgyerd, marszałek kowieński (11 кастрычніка 1614 году)[29]; Mikolay Wyzgierd, Podkomorzy i Poseł Upitsky (5 чэрвеня 1615 году)[30]; pan Mikołay Wiszgerd (1619 год)[31]; pana Jana Wizgierda (1641 год)[32]; Raphał Wizgierd… Andrzey Wissogird… Hieronim Wyzgerd[33], Raphał Wizgierd… Andrzey Wissogierd… Hieronim Wizgierd[34] (20 кастрычніка 1655 году); Adam Wissogierd obywatel Powiatu Upitskiego (23 кастрычніка 1655 году)[35]; Jan Witsgird, skarbnik y pisarz grodzki kowienski (17 жніўня 1662 году)[36]; Michał Wysogiert (18 студзеня 1663 году)[37]; jmć pana Janusza Wizgierda[38], Janusz Wizgierd — podstarości powiatu Upitskiego[39] (26 чэрвеня 1668 году); dom Grigiera Stanisława Wysygierda, winnika (25 сакавіка 1671 году)[40]; Ianusz Wizgierd Podstarości (1674 год)[41]; Stanislaus, filius Wizgirdowicz (1675—1677 гады)[42]; Ianusza Wizgierda Pisarza Ziemskiego Upitskiego (1678 і 1683 гады)[43]; dom Stanisława Wysogierda (1690 год)[44]; Samuel Wysogierd, czesznik inflanski (4 сакавіка 1695 году)[45]; Hedvigis Wyszgierdowna de Dowkszczyszki (1698 год)[46]; Władysław Wizgierd — Brański, Jędrzej Wizgierd — Brański (4 ліпеня 1703 году)[47]; pan Piotr Wysgierd-Zabłocki (25 жніўня 1708 году)[48]; pan Piotr Wyzgierd-Zabłocki (7 верасьня 1708 году)[49]; pan Wysogierd (10 лютага 1711 году)[50]; pan Franciszek Wizgierd (3 лютага 1712 году)[51]; Wizgierdowi — pisarzowi grodzkiemu (18 ліпеня 1733 году)[52]; ze mną Adamem Wisogierdem… Adam Wisogierd — czesnik y pisarz grodzki Smoleński… Adam Wisogierd — czesnik Smoleński, pisarz grodzki Wileński[53], Adam Wisogierd, pisarz grodzki Smoleński… Adam Wisogierd — czesznik y pisarz grodzki Smoleński[54] (10 кастрычніка 1750 году); Adam Wisogierd — podstoli y pisarz grodzki Smoleński (26 жніўня і 18 верасьня 1755 году)[55]; Adam Wisogierd — pisarz grodzki Smoleński (18 верасьня 1755 году)[56]; Adamus Wysogierd Sub-Dapifer Smolenscensis[57], Adam Wisogierd Pułkownik y Konsyliarz Woiewodztwa Smoleńskiego[58] (1764 год); pana Adama Wisogierda — podkomorzego woiewodztwa Smoleńskiego (27 чэрвеня 1765 году)[59]; Stanisław Floryan Wizgierd Porucznik (4 кастрычніка 1765 году)[60]; jm pan Wizgiert (2 студзеня 1774 году)[61]; od Wizgierdziszek wsi montygaliskiej w parafii sumiliskiej… Parafia sumiliska… Wisgierdy (1784 год)[62]; Franciszek Wysogierd podwojewoda smoleński (17 лістапада 1790 году)[63]; przez iaśniewielmożnego iegomości pana Adama Wysogierd — podkomorzego Smoleńskiego (27 студзеня 1791 году)[64]; Joannes Wizgird (4 сакавіка 1791 году)[65].

Носьбіты

рэдагаваць
  • Вісігарда (па 512 — па 540) — каралева франкаў
  • Вісігерд — літоўскі баярын, меў сына Давойну
  • Візкірд Нашкавіч — літоўскі баярын, які атрымаў наданьне ад вялікага князя Казімера
  • Сьцецуш Візгірдавіч — ашмянскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 году
  • Марцін Вісакірдавіч — вількамірскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска ВКЛ 1528 году
  • Багдан Візгірдавіч — расенскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска ВКЛ 1528 году
  • Мікалай Візгірдавіч — бяржанскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска ВКЛ 1528 году
  • Пашка Візгірдавіч — літоўскі баярын, які ўпамінаецца ў 1529 годзе
  • Ян Мікалаевіч Візгерд — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1591 годзе[66]
  • Януш Візгерд (Janusz Wizgierd) — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, падстароста і пасол Упіцкага павету, электар караля польскага і вялікага князя літоўскага Міхала Карыбута Вішнявецкага ад Троцкага ваяводзтва[67]
  • Андрэй Станіслаў Андраванж Візгерд — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, падстолі смаленскі ў 1694—1704 гадох[68]
  • Геранім Візгерд (Hieronim Wizgierd) — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, пісар гродзкі і пасол Віленскага ваяводзтва, электар караля польскага і вялікага князя літоўскага Станіслава Ляшчынскага ад Віленскага ваяводзтва[67]
  • Геранім Візгерд — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, скарбнік пінскі ў 1712 годзе[69]
  • Адам Візгерд — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, мечнік пінскі ў 1730 годзе[70]
  • Адам Высогерд — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, чашнік смаленскі ў 1750—1764 гадох, пісар гродзкі смаленскі ў 1750—1764 гадох, падстолі смаленскі ў 1754—1765 гадох, падкаморы смаленскі ў 1765—1783 гадох[71]
  • Антоні Візгерд († 1772) — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, мечнік пінскі[72]
  • Юры Візгерд — шляхціч Менскага ваяводзтва, які ўпамінаецца ў 1765 годзе[73]

Прыдомкам Візгерд карыстаўся літоўскі шляхецкі род Багушэвічаў гербу Газдава[74].

Візгерды гербаў Адравонж і Любіч — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[75].

Візгірды (Wizgird) — літоўскі шляхецкі род з Трокаў[76].

Высагерды (Высагерты) — літоўскі шляхецкі род[77].

Вышгірты (Wyszgirt) гербу ўласнага — літоўскі шляхецкі род з Ковенскага павету[78].

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпамінаўся маёнтак Высагердзішкі (Высогердишки) або Лакяны-Келпшышкі ў Вількамірскім павеце[79].

На гістарычнай Лідчыне існуе вёска Візгірды.

Глядзіце таксама

рэдагаваць

Крыніцы

рэдагаваць
  1. ^ Francovich-Onesti N. Vestigia longobarde in Italia (568—774). Lessico e antroponimia. — Roma, 1999. P. 222.
  2. ^ Bruckner W. Die Sprache der Langobarden. — Strassburg, 1895. S. 323.
  3. ^ Thüngen L. F. Das Namenbuch: Nachschlagewerk der Namenkunde. — Aschaffenburg, 2003. S. 1284.
  4. ^ Sander F. Hvem var Sigurd Fafnersbane? Ett bidrag till frågans besvarande hemtadt från runskriften å Rökstenen i Östergötland. — Stockholm, 1883. S. 159.
  5. ^ Searle W. G. Onomasticon anglo-saxonicum. — Cambrigde, 1897. P. 502.
  6. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 599, 1623.
  7. ^ а б Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 21.
  8. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  9. ^ Naruszewicz-Duchlińska A. Surnames of Lithuanian origins in Polish anthroponomy // Preservation of Cultural Heritage and Strengthening of Regional Identity. — Klaipėda, 2008. S. 84—88.
  10. ^ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 700.
  11. ^ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791. — Kraków, 1932. S. 38.
  12. ^ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791. — Kraków, 1932. S. 54, 69.
  13. ^ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791. — Kraków, 1932. S. 57.
  14. ^ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791. — Kraków, 1932. S. 69.
  15. ^ Saviščevas E. Polityka nadań wielkich książąt litewskich na Żmudzi w pierwszej połowie XV wieku // Prace historyczne 141, z. 2 (2014). S. 506.
  16. ^ Jablonskis K. Nauji Vytauto laikotarpio aktai // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 391.
  17. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 23.
  18. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 52.
  19. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 339.
  20. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 59.
  21. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 73.
  22. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 163.
  23. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 169.
  24. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 225 (6) (1528—1547). — Vilnius, 1995. P. 73.
  25. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 92.
  26. ^ Jaworski R. Litewscy posłowie ziemscy na sejmie walnym warszawskim 1570 r. // Piotrkowskie Zeszyty Historyczne. T. 21 (2020), z. 1. S. 19.
  27. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 301.
  28. ^ Monumenta Reformationis Polonicae et Lithuanicae: Zbiór pomników reformacji kościoła polskiego i litewskiego. Serja 4, z. 2. — Wilno, 1915. S. 6.
  29. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 199.
  30. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 215.
  31. ^ Monumenta Reformationis Polonicae et Lithuanicae: Zbiór pomników reformacji kościoła polskiego i litewskiego. Serja 4, z. 2. — Wilno, 1915. S. 50.
  32. ^ Ординация королевских пущ: в лесничествах бывшего Великого Княжества Литовского. — Вильна, 1871. С. 51, 66.
  33. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 307, 324.
  34. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 324.
  35. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 340.
  36. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 226.
  37. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 25. — Витебск, 1894. С. 455.
  38. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 604.
  39. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 605.
  40. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 20. — Вильна, 1893. С. 405, 431, 463.
  41. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 5. — Petersburg, 1860. S. 151.
  42. ^ Žemaičių vyskupijos vizitacija 1675—1677 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. X, 2011. P. 753.
  43. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 5. — Petersburg, 1860. S. 301, 338.
  44. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo wileńskie 1690 r. — Warszawa, 1989. S. 64.
  45. ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 393.
  46. ^ Kryniczyn lata 1697—1703 rejestr chrztów kościelnych
  47. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 3, т. 2. — Киев, 1870. С. 594.
  48. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 1, т. 4. — Киев, 1871. С. 295.
  49. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 1, т. 4. — Киев, 1871. С. 297.
  50. ^ Акты, издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 1. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1874. С. 471.
  51. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 19. — Витебск, 1889. С. 416, 417.
  52. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 13. — Вильна, 1886. С. 152.
  53. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 9. — Вильна, 1878. С. 60, 65.
  54. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 9. — Вильна, 1878. С. 365, 367.
  55. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 69, 98.
  56. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 12. — Вильна, 1883. С. 72.
  57. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 7. — Petersburg, 1860. S. 103.
  58. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 7. — Petersburg, 1860. S. 140.
  59. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 9. — Вильна, 1878. С. 71.
  60. ^ Рыбчонак С. Акт кампуту шляхты Наваградскага ваяводства ад 4 кастрычніка 1765 г. // Герольд Litherland. № 21, 2019. С. 111.
  61. ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 22. — Витебск, 1891. С. 41.
  62. ^ Vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio Kauno dekanato vizitacija 1782 m. — Vilnius, 2001. P. 630, 778.
  63. ^ Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės seimelių instrukcijos (1788—1790). — Vilnius, 2015. P. 186.
  64. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 9. — Вильна, 1878. С. 115.
  65. ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1791—1794 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  66. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 2. ― Вильна, 1903. С. 167.
  67. ^ а б Dunin Borkowski J., Dunin Wąsowicz M. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. T. 1 (1908—1909). — Lwów, 1910. S. 254.
  68. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 4. Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2003. S. 149.
  69. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 8. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2020. S. 299.
  70. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 8. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2020. S. 245.
  71. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 4. Ziemia smoleńska i województwo smoleńskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2003. S. 120, 142, 155.
  72. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 8. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2020. S. 246.
  73. ^ Яўген Анішчанка, Попис шляхты Минского воеводства 1765 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 24 сьнежня 2017 г.
  74. ^ Stekert A. Przydomki polskie, litewskie i rusińskie. — Kraków, 1897.S. 133.
  75. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 852.
  76. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 447.
  77. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на В, Згуртаваньне беларускай шляхты
  78. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 12. — Warszawa, 1939. S. 240.
  79. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 177.

Літаратура

рэдагаваць
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Вісігерд_(імя)&oldid=2590178»