Вікіпэдыя

Бера

Бера (Бэра), Біра — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Бера
лац. Biera
Bero
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Біра, Бэра
Вытворныя формы Берн, Бар
Зьвязаныя імёны Бірэйка, Бірыла, Берэн, Бірута, Бірыбольд, Бэрвід, Бервольд, Бірат, Бергарт, Беркін, Перман, Перамонт, Ператрут
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Бера»

Паходжаньне

рэдагаваць
Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Бера, Біра або Пера (Bero, Biro[1], Pero) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -бер- (-бір-) паходзіць ад гоцкага baira[3], германскага bero 'мядзьведзь'[4][a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Бірэйка (Бярэйка, Берыка, Бірык), Бірыла (Бярэла), Берэн (Бірэн), Бірута, Бірыбольд, Бэрвід, Бэрвольд, Бірат (Берэт), Бэргарт, Беркін (Беркен, Бергін), Перман, Перамонт, Ператрут. Адзначаліся германскія імёны Birico (Berico), Berila, Beren (Birin), Bierotte, Beribald, Berwid, Berwoldus, Beradt (Bereth), Berhard, Berekin (Beregen), Perman (Berman), Peremunt (Bermondus), Perethrud (Beretrudis). Апроч таго, існуе іменная аснова берн- (бірн-), якая паходзіць ад германскага beran 'мядзьведзь'[8].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Ber (Bero), Berar (Birar[9]), Biertołt (Bertułt), Bierwałt (Bierwołt, Birołt, Bierołt), Berwin, Herber, Ruber (< Hruodber)[10][11]. Апроч таго, у Польшчы гістарычна бытавала імя Беруш: Berusch (1386 і 1387 гады)[12].

У Прусіі бытавалі імёны: Pyrkant[b][14], Permane[c] (1302 год)[16], Berwicke[d] (1362 год)[18], Perwilte[e], Perwysse / Perwis / Perwisse[f] (1325, 1350 і 1383 гады)[16]. У 1557 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Petrus Bierwolff, Heiligebeilensis Prutenus[21], у 1591 годзе — Reinholdus Birwolff, David Birwolff, fratres Regiomontani Borussi, у 1605 годзе — Martinus Bierwolff, Regiomontanus Borussus[22].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Мацковъ Биревича Матейцу далъ… тот Мацко Беревичь… тыи слуги Мацко Бировичь… Бировича (8 лютага 1520 году)[23]; Katarzyna Berówna (1668 год)[24]; honestis Joanne Ber (1743 год)[25]; Stefan Berewicz (24 жніўня 1744 году)[26]; Mateusz Bira (1799 год)[27][g].

Носьбіты

рэдагаваць

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпаміналася сяло Беры ў Вількамірскім павеце[55].

На 1901 год існавала сяло Бірын на паўночным захадзе Ноўгарад-Северскага павету Чарнігаўскай губэрні[56].

На 1905 год існаваў маёнтак Біры ў Немянчынскай воласьці[57].

На гістарычнай Вількаміршчыне існуе вёска Бэры, на гістарычнай Амсьціслаўшчыне — Бір, на гістарычнай Браслаўшчыне — Бірышкі.

Заўвагі

рэдагаваць
  1. ^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае за найбольш адэкватнае тлумачэньне іменнай асновы -бер- зь летувіскай мовы berti 'сыпаць; сеяць'[5], а для іменнай асновы -пер- — per 'праз, пасьля'[6] (не адзначаючы, аднак, часу першай фіксацыі адпаведных словаў і іх значэньняў у летувіскіх слоўніках, тым часам значэньне 'сеяць' для ber̃ti упершыню фіксуецца толькі ў сучасным Вялікім слоўніку летувіскай мовы, значэньне 'сыпаць' — у каралявецкім слоўніку 1747 году[7])
  2. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Perkund (< Beregund)[13]
  3. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Berman[15]
  4. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Berwick (Perwich)[17]
  5. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Beroildis[19]
  6. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Berois[20]
  7. ^ Таксама:
    • Бірон, Бэрун (адзначалася старажытнае германскае імя Peruni[28]): MD Anna Bironowa (1698 год)[29], Józef Berun (1834 год)[30], Восіп Францавіч Бірон (Бирон) — селянін з ваколіцаў Вількаміру, які меў у валоданьні зямлю на 1882 год[31], Бірановіч (Bironowicz) — прозьвішча, гістарычна зафіксаванае на тэрыторыі цяперашняй Летувы[32];
    • Бэрэнт, Берант, Бірант (адзначалася германскае імя Berent[33]): Joannem Bierontt (4 лістапада 1794 году)[34], Annam Bierontowna (6 лютага 1812 году)[35], Barbara Birontowna (23 лістапада 1815 году)[36], Бэрэнты (Berent) гербу Касьцеша — літоўскі шляхецкі род з Ковенскага павету[37];
    • Бэровік (адзначалася старажытнае германскае імя Beriwich[38]): Teodora Berowik (1730 год)[39];
    • Бервін (адзначалася старажытнае германскае імя Berwin[40]): на 1909 год існаваў хутар Бервіна ў Бабруйскім павеце Менскай губэрні[41];
    • Пярвойн, Пэрвэйн (адзначалася германскае імя Perwein[42]): Jan Perwoyn (1667 год)[43], Pierwoniszki (1744 год)[44], Marianna Perwejn (1834 год)[45];
    • Бергаўд (адзначалася старажытнае германскае імя Bergaudus[46]): на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Бергаўд у летувізаванай форме[47];
    • Пяргод: Piergodziszki, zaścianek plebanii łyntupskiej (1784 год)[48];
    • Бірымін (адзначалася германскае імя Berman, Pirrmann[42], Biermann[49]): три селища у во Брянску… да Бириминова (1440—1492 гады)[50];
    • Пержад: Jan Onufry z Pierżodow Pierżodowicz skarbnik oszmiański (5 траўня 1762 году)[51];
    • Пэрскаўд: Dawid Perskowd (1690 год)[52];
    • Берштаўт: Katarzyna Bersztaut (1749 год)[53];
    • Бірштан (адзначалася старажытнае германскае імя Bersten[54]): на гістарычнай Ковеншчыне існуе места Бірштаны

Крыніцы

рэдагаваць
  1. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 253.
  2. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 260.
  3. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 52.
  4. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 19.
  5. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 22.
  6. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 22—23.
  7. ^ ber̃ti, Lietuvių kalbos žodynas
  8. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 15.
  9. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 7: Suplement. Rozwiązanie licznych zagadek staropolskiej antroponimii. — Kraków, 2002. S. 113.
  10. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 7: Suplement. Rozwiązanie licznych zagadek staropolskiej antroponimii. — Kraków, 2002. S. 105.
  11. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 16, 279.
  12. ^ Słownik staropolskich nazw osobowych. T. 1. — Wrocław, 1965—1967. S. 160.
  13. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 262.
  14. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 77.
  15. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 263.
  16. ^ а б Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 76.
  17. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 265.
  18. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 18.
  19. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 52.
  20. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 266, 1622.
  21. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 21.
  22. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 112, 171.
  23. ^ Литовская метрика. Т. 1. — Петербург, 1903. С. 1411—1412.
  24. ^ Kroże, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  25. ^ Dacewicz L. Antroponimia Białegostoku w XVII—XVIII wieku. — Białystok, 2001. S. 81.
  26. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 85.
  27. ^ Komaje k. Rakiszek, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  28. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 261.
  29. ^ Kryniczyn lata 1697—1703 rejestr chrztów kościelnych
  30. ^ Bogusławiszki, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  31. ^ Алфавитный список землевладельцев Ковенской губернии. — Ковна, 1882. С. 22.
  32. ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 1. — Vilnius, 1985. P. 264.
  33. ^ Hartig J. Die münsterländischen Rufnamen im späten Mittelalter. — Köln — Graz, 1967. S. 139.
  34. ^ B, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  35. ^ K, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  36. ^ O—P, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  37. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Rzeszów, 2001. S. 65.
  38. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 265.
  39. ^ Birże, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  40. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 266.
  41. ^ Список населенных мест Минской губернии. — Минск, 1909. С. 7.
  42. ^ а б Gottschald M. Deutsche Namenkunde: Unsere Familiennamen nach ihrer Entstehung und Bedeutung. — Berlin, 1954. S. 180.
  43. ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 4. — Warszawa, 2015. S. 493.
  44. ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  45. ^ Giedrojcie, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  46. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 172.
  47. ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 1. — Vilnius, 1985. P. 237.
  48. ^ Świderski A. F. Dekanat świrski w 1784 r. w świetle opisów plebanów. — Białystok, 2004. S. 52.
  49. ^ Kapff R. Deutsche Vornamen: mit den von ihnen abstammenden Geschlechtsnamen sprachlich erläutert. — Nürtingen am Neckar, 1889. S. 23.
  50. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 38.
  51. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 342.
  52. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 75.
  53. ^ Butkiszki, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  54. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 264.
  55. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 21.
  56. ^ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год. — Чернигов, 1902. С. 14.
  57. ^ Виленская губерния: полный список населенных мест со статистическими данными о каждом поселении. — Вильна, 1905. С. 58.
Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Бера&oldid=2586958»