Эйгерд
Эйгерд (Эйгард, Э́йгірд, Эгерд, Айгірд) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Эйгерд лац. Ejgierd / Ejhierd | |
Eygerd | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Утворанае ад | Eich + Gerd |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Эйгард, Эйгірд, Эгерд, Айгірд |
Вытворныя формы | Ягірд |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Эйгерд» |
Паходжаньне
рэдагаваць- Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў
Эйгерд, Эйгард або Айгард (Eygerðr, Eygerd[1], Eigardus[a][2], Eygardus[b][3], Eigaard[4], Aigardus[5]) — імя германскага паходжаньня[6]. Іменная аснова -эйх- (-эй-) (імёны ліцьвінаў Эйгінт, Эйман, Эймунт; германскія імёны Eigint, Eimann, Eymunt) паходзіць ад гоцкага agi 'лязо, булат, меч'[7], а аснова -гард- (-герд-, -герт-) (імёны ліцьвінаў Альгерд, Мундыгерд, Тэўтыгерд; германскія імёны Algardus, Mundgerd, Teutgerdis) — ад гоцкага gairdan 'падпяразваць' (пераноснае 'ахоўваць'), garda 'агароджа' (пераноснае 'ахова, бясьпека')[8]. Такім парадкам, імя Эйгерд азначае «лязо аховы»[9].
У Польшчы адзначаюцца прозьвішчы Эйгерд (Ejgerd, Ejgierd) і Эйгерт (Ejgierdt)[10].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: terram quondam desertam dictam Eygerdzyszki (1510 год)[11]; бояре ковеньские… Мартина Айкгирдовича (15 студзеня 1524 году)[12]; Янъ Екгирдовичъ (1528 год)[13]; Миколаи Еикгирдовичъ (1565 год)[14]; Яронимъ Ейкгирдовичъ… Янъ Гришковичъ Ейкгирдовичъ… Стась Ейкгирдовичъ[15], Родъ Ейкгирдовичовъ[16] (1567 год); земяном повету ковенского… з роду Еикгирдовичов з Ворлова Юр’ю Петровичу, Павлу Якубовичу, Петру Павловичу, Юр’ю Яновичу, Матею а Павлу Яновичомъ, Андрею Юшкевичу, Янушу, Якубу Юшкевичу, Баню Миковичу, Мартину Павловичу, Шимку Петрашковичу (15 верасьня 1568 году)[17]; Maciey Eygordowycz (1570 год)[18]; famatus Lucas Eggierth (1581 год)[19]; pana Mikolaia Hrehoriewicza Eygirda (24 верасьня 1585 году)[20]; Reinholdus Eggardt, Caunensis Littvanus (1598 год)[21]; Dorotą Eggertowną (XVI ст.)[22]; Reinholdus Eggert, Lithuanus (1610 год)[23]; Mikolay Eygierd (1617 год)[24][25]; Jan Mikołajewicz Eigird (1621 год)[26]; Jan Eygert (8 лістапада 1632 году)[27]; Cristoph. ab Eÿgerd (1655 год)[28]; Michał Eigierd (20 кастрычніка 1655 году)[29]; Jej Mci Pani Giertruda Łodziańska Eygirdowa na miejscu P. Stanisława Eygierda (1690 год)[30]; Elisabet Eggiertowna (XVII ст.)[31]; Matrhias Petrus Eygierd (1726 год)[32]; y Jakuba Egierta… Jakubem Egiertem (28 траўня 1729 году)[33]; Eygierdance (1744 год)[34]; Michał Eygierd (1764 год)[35]; Kazimierz Eygiert (7 лістапада 1765 году)[36]; Parafia Rakowska… JP. Eygierd (1775 год)[37]; Kasper Eygiert x, Maciej Eygiert x (21 жніўня 1780 году)[38]; Piotr Eygiert… Kazimierz Eygiert… Kazimierz Eygiert (5 лютага 1781 году)[39]; pustosz Ejgerdyszki (1782—1783 гады)[40]; Mateusz Eygiert x, Kazimierz Eygiert x, Jerzy Eygiert x, Maciej Eygiert x[41], Michał Eygiert[42] (9 лютага 1791 году).
Носьбіты
рэдагаваць- Ян Эгердавіч — вількійскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 году
- Крыштоф Эйгерд — артылерыйскі капітан, які склаў плян Рэчыцкага замка
- Ян Эйгерд — электар караля польскага і вялікага князя літоўскага Ўладзіслава Вазы ад Жамойцкага староства Вялікага Княства Літоўскага[43]
- Міхал Эйгерд — дзяржаўны дзяяч Вялікага Княства Літоўскага, стольнік рэчыцкі ў 1689—1701 гадох[44]
- Антоні Эгерд — шляхціч Менскага ваяводзтва, які ўпамінаецца ў 1765 годзе[45]
- Восіп Усьцінавіч Эйгард — мешчанін з ваколіцаў Кейданаў, які меў у валоданьні зямлю на 1882 год[46]
Эгерды (Egerdt, Eggert, Egerd) — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[47].
Эйгерды (Ejgierd, Ejgird[47]) гербу Абданк зьменены — літоўскі шляхецкі род.
Эйгерты, Эгерды, Эгерты, Адынцы-Эйгірды, Чычыны-Эйгірды, Шокалі-Эйгірды[48], Эйгірды-Залескія[49], Эйгірды-Пятровічы[50] — літоўскія шляхецкія роды.
Ольгерды-Эйгерды (Olgierd-Ejgierd) гербу Пагоня Літоўская — літоўскі шляхецкі род[51].
У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпамінаўся маёнтак Каронава або Эйгердзішкі каля Кейданаў[52].
На гістарычнай Ашмяншчыне існуе вёска Эйгерды, на гістарычнай Упіччыне — Эйгердышкі.
Глядзіце таксама
рэдагавацьЗаўвагі
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Ray O. Vore navne: en etymologisk navnebok med fyldige utredninger. — Chicago, 1944. S. 393.
- ^ Quellen und Forschungen aus dem Gebiete der Geschichte. Vol. 25. — Paderborn: Historiches Institut in Rom. Görresgesellschaft, 1940. P. 67.
- ^ The chartae of the Carthusian General Chapter. 35. (1689—1772). — Institut für Anglistik und Amerikanistik, Universität Salzburg, 2002. P. 273.
- ^ Barber H. British Family Names: Their Origin and Meaning, with Lists of Scandinavian, Frisian, Anglo-Saxon and Norman Names. — Longon, 1894. P. 118.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 27.
- ^ Naumann H. Altnordische Namenstudien. — Berlin, 1912. S. 24, 37.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 19.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 26.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 107.
- ^ Rowell S. C. Acta primae visitationis diocesis vilnensis anno domini 1522 peractae. Vilniaus Kapitulos Archyvo Liber IIb atkūrimas. — Vilnius, 2015. P. 217.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 98—99.
- ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 159.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 198.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 598.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 737.
- ^ Jablonskis K. Archyvinės smulkmenos // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 416.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 179.
- ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 136.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 249.
- ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 142.
- ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 137.
- ^ Die Matrikel der Universität Altdorf. — Würzburg, 1912. S. 109.
- ^ Ragauskaitė A. Seniausios Lietuvoje 1599—1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste // Acta linguistica Lithuanica. T. 73, 2015. P. 62.
- ^ Ragauskaitė A. Joniškiečių vyrų asmenvardžių darybos tendencijos seniausioje Lietuvoje 1599—1621 m. Joniškio krikšto metrikų knygoje // Acta linguistica Lithuanica. T. 80, 2019. P. 186.
- ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 113.
- ^ Acta interregni post mortem serenissimi & gloriosissimi olim Sigismundi Tertii, regis Poloniae. — Cracoviae, 1633. S. 34.
- ^ Cartografia digitalizada de Eygerd, Cristoph von, Biblioteca Nacional de Portugal
- ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 319.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 115.
- ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 130.
- ^ Lebedys J. Lietuvių kalba XVII—XVIII a. viešajame gyvenime. — Vilnius, 1976. P. 142.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 10. — Вильна, 1879. С. 450.
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 7. — Petersburg, 1860. S. 62.
- ^ Malewski Cz. Popis szlachty lidzkiej z 1765 roku // Rocznik Stowarzyszenia Naukowców Polaków Litwy. 2005. S. 168—183.
- ^ Падымныя рэестры Менскага ваяводства. Менскі павет, 1775. — Менск, 2014. С. 97.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 341.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 343.
- ^ Breslaujos dekanato vizitacija 1782—1783 m. Fontes Historiae Lituaniae, vol. VII. — Vilnius, 2008. P. 96.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 460.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 461, 466.
- ^ Dunin Borkowski J., Dunin Wąsowicz M. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. T. 1 (1908—1909). — Lwów, 1910. S. 50.
- ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 8. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2020. S. 349.
- ^ Яўген Анішчанка, Попис шляхты Минского воеводства 1765 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 24 сьнежня 2017 г.
- ^ Алфавитный список землевладельцев Ковенской губернии. — Ковна, 1882. С. 358.
- ^ а б Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 478.
- ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Э, Згуртаваньне беларускай шляхты
- ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на З, Згуртаваньне беларускай шляхты
- ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на П, Згуртаваньне беларускай шляхты
- ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 9. — Warszawa, 1937. S. 153.
- ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 365.
Літаратура
рэдагаваць- Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. Аўтарскае выданне. — Менск, 2019. — 459 с. — (сьціслая вэрсія кнігі: Вытокі Вялікае Літвы. — Менск, 2021. — 89 с.)