Вікіпэдыя

Эйгерд

Эйгерд (Эйгард, Э́йгірд, Эгерд, Айгірд) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Эйгерд
лац. Ejgierd / Ejhierd
Eygerðr
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Eich + Gerd
Іншыя формы
Варыянт(ы) Эйгард, Эйгірд, Эгерд, Айгірд
Вытворныя формы Ягірд
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Эйгерд»

Паходжаньне рэдагаваць

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Эйгерд, Эйгард або Айгард (Eygerðr, Eigardus[a][1], Eygardus[b][2], Eigaard[3], Aigardus[4]) — імя германскага паходжаньня[5]. Іменная аснова -эйх- (-эй-) (імёны ліцьвінаў Эйгінт, Эйман, Эймунт; германскія імёны Eigint, Eimann, Eymunt) паходзіць ад гоцкага agi 'лязо, булат, меч'[6], а аснова -гард- (-герд-, -герт-) (імёны ліцьвінаў Альгерд, Мундыгерд, Тэўтыгерд; германскія імёны Algardus, Mundgerd, Teutgerdis) — ад гоцкага gairdan 'падпяразваць' (пераноснае 'ахоўваць'), garda 'агароджа' (пераноснае 'ахова, бясьпека')[7]. Такім парадкам, імя Эйгерд азначае «лязо аховы»[8].

У Польшчы адзначаецца прозьвішчы Эйгерд (Ejgerd, Ejgierd) і Эйгерт (Ejgierdt)[9].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: terram quondam desertam dictam Eygerdzyszki (1510 год)[10]; бояре ковеньские… Мартина Айкгирдовича (15 студзеня 1524 году)[11]; Янъ Екгирдовичъ (1528 год)[12]; Миколаи Еикгирдовичъ (1565 год)[13]; земяном повету ковенского… з роду Еикгирдовичов з Ворлова Юр’ю Петровичу, Павлу Якубовичу, Петру Павловичу, Юр’ю Яновичу, Матею а Павлу Яновичомъ, Андрею Юшкевичу, Янушу, Якубу Юшкевичу, Баню Миковичу, Мартину Павловичу, Шимку Петрашковичу (15 верасьня 1568 году)[14]; Maciey Eygordowycz (1570 год)[15]; famatus Lucas Eggierth (1581 год)[16]; pana Mikolaia Hrehoriewicza Eygirda (24 верасьня 1585 году)[17]; Reinholdus Eggardt, Caunensis Littvanus (1598 год)[18]; Dorotą Eggertowną (XVI ст.)[19]; Reinholdus Eggert, Lithuanus (1610 год)[20]; Mikolay Eygierd (1617 год)[21][22]; Jan Mikołajewicz Eigird (1621 год)[23]; Jan Eygert (8 лістапада 1632 году)[24]; Cristoph. ab Eÿgerd (1655 год)[25]; Michał Eigierd (20 кастрычніка 1655 году)[26]; Jej Mci Pani Giertruda Łodziańska Eygirdowa na miejscu P. Stanisława Eygierda (1690 год)[27]; Elisabet Eggiertowna (XVII ст.)[28]; y Jakuba Egierta… Jakubem Egiertem (28 траўня 1729 году)[29]; Eygierdance (1744 год)[30]; Michał Eygierd (1764 год)[31]; Kazimierz Eygiert (7 лістапада 1765 году)[32]; Parafia Rakowska… JP. Eygierd (1775 год)[33]; Kasper Eygiert x, Maciej Eygiert x (21 жніўня 1780 году)[34]; Piotr Eygiert… Kazimierz Eygiert… Kazimierz Eygiert (5 лютага 1781 году)[35]; pustosz Ejgerdyszki (1782—1783 гады)[36]; Mateusz Eygiert x, Kazimierz Eygiert x, Jerzy Eygiert x, Maciej Eygiert x[37], Michał Eygiert[38] (9 лютага 1791 году).

Носьбіты рэдагаваць

Эгерды (Egerdt, Eggert, Egerd) — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[42].

Эйгерды (Ejgierd, Ejgird[42]) гербу Абданк зьменены — літоўскі шляхецкі род.

Эйгерты, Эгерды, Эгерты, Адынцы-Эйгірды, Чычыны-Эйгірды, Шокалі-Эйгірды[43], Эйгірды-Залескія[44], Эйгірды-Пятровічы[45] — літоўскія шляхецкія роды.

Ольгерды-Эйгерды (Olgierd-Ejgierd) гербу Пагоня Літоўская — літоўскі шляхецкі род[46].

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпамінаўся маёнтак Каронава або Эйгердзішкі каля Кейданаў[47].

На гістарычнай Ашмяншчыне існуе вёска Эйгерды, на гістарычнай Упіччыне — Эйгердышкі.

Глядзіце таксама рэдагаваць

Заўвагі рэдагаваць

  1. ^ Eigardus de Numburg (1385 год)
  2. ^ domnus Eygardus, professus Templi Mariae (1500—1535 гады)

Крыніцы рэдагаваць

  1. ^ Quellen und Forschungen aus dem Gebiete der Geschichte. Vol. 25. — Paderborn: Historiches Institut in Rom. Görresgesellschaft, 1940. P. 67.
  2. ^ The chartae of the Carthusian General Chapter. 35. (1689—1772). — Institut für Anglistik und Amerikanistik, Universität Salzburg, 2002. P. 273.
  3. ^ Barber H. British Family Names: Their Origin and Meaning, with Lists of Scandinavian, Frisian, Anglo-Saxon and Norman Names. — Longon, 1894. P. 118.
  4. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 27.
  5. ^ Naumann H. Altnordische Namenstudien. — Berlin, 1912. S. 24, 37.
  6. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 19.
  7. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  8. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 26.
  9. ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 107.
  10. ^ Rowell S. C. Acta primae visitationis diocesis vilnensis anno domini 1522 peractae. Vilniaus Kapitulos Archyvo Liber IIb atkūrimas. — Vilnius, 2015. P. 217.
  11. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 98—99.
  12. ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 159.
  13. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 198.
  14. ^ Jablonskis K. Archyvinės smulkmenos // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 416.
  15. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 179.
  16. ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 136.
  17. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 249.
  18. ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 142.
  19. ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 137.
  20. ^ Die Matrikel der Universität Altdorf. — Würzburg, 1912. S. 109.
  21. ^ Ragauskaitė A. Seniausios Lietuvoje 1599—1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste // Acta linguistica Lithuanica. T. 73, 2015. P. 62.
  22. ^ Ragauskaitė A. Joniškiečių vyrų asmenvardžių darybos tendencijos seniausioje Lietuvoje 1599—1621 m. Joniškio krikšto metrikų knygoje // Acta linguistica Lithuanica. T. 80, 2019. P. 186.
  23. ^ Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego Księstwa Litewskiego z 1621 r. — Warszawa, 2015. S. 113.
  24. ^ Acta interregni post mortem serenissimi & gloriosissimi olim Sigismundi Tertii, regis Poloniae. — Cracoviae, 1633. S. 34.
  25. ^ Cartografia digitalizada de Eygerd, Cristoph von, Biblioteca Nacional de Portugal
  26. ^ Akta zjazdów stanów Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Warszawa, 2009. S. 319.
  27. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 115.
  28. ^ Ragauskaitė A. Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI—XVIII amžiuje // Acta linguistica Lithuanica. T. 45, 2001. P. 130.
  29. ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 10. — Вильна, 1879. С. 450.
  30. ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  31. ^ Volumina legum: przedruk zbioru praw staraniem XX. Pijarow w Warszawie, od roku 1732 do 1782, wydanego. T. 7. — Petersburg, 1860. S. 62.
  32. ^ Malewski Cz. Popis szlachty lidzkiej z 1765 roku // Rocznik Stowarzyszenia Naukowców Polaków Litwy. 2005. S. 168—183.
  33. ^ Падымныя рэестры Менскага ваяводства. Менскі павет, 1775. — Менск, 2014. С. 97.
  34. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 341.
  35. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 343.
  36. ^ Breslaujos dekanato vizitacija 1782—1783 m. Fontes Historiae Lituaniae, vol. VII. — Vilnius, 2008. P. 96.
  37. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 460.
  38. ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 461, 466.
  39. ^ Dunin Borkowski J., Dunin Wąsowicz M. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. T. 1 (1908—1909). — Lwów, 1910. S. 50.
  40. ^ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: Spisy. T. 8. Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV—XVIII wiek. — Warszawa, 2020. S. 349.
  41. ^ Яўген Анішчанка, Попис шляхты Минского воеводства 1765 г., Архіў гісторыка Анішчанкі, 24 сьнежня 2017 г.
  42. ^ а б Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 478.
  43. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Э, Згуртаваньне беларускай шляхты
  44. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на З, Згуртаваньне беларускай шляхты
  45. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на П, Згуртаваньне беларускай шляхты
  46. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 9. — Warszawa, 1937. S. 153.
  47. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 365.

Літаратура рэдагаваць

Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Эйгерд&oldid=2506841»