Мат (імя)
Мат (Меда, Мядзь) — мужчынскае імя.
Мат лац. Mat | |
Mato | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Меда, Мядзь |
Зьвязаныя імёны | Мадзейка, Медзел, Медзін, Матывік, Медвін, Матар, Медгін, Медрык |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Мат» |
Паходжаньне
рэдагавацьМата або Мада, пазьней Мат або Мэта (Matto, Mato, Mado, Math, Metto) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -мат- (-мад-, -мед-) паходзіць ад гоцкага maþa 'добры, пачэсны'[2]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Мадзейка (Мадзека, Мядзейка, Медзіка, Мацейка), Медзел, Медзін, Матывік, Медвін, Матар, Медгін (Метгін), Медрык (Метрык). Адзначаліся германскія імёны Madacho (Mädecke, Maticke), Mädel (Madelo), Meddin, Matouigius (Mathwig, Medovicus), Medwinus, Matter, Matgen, Mederic (Metrick).
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Meder (Meider, Meidir), Medard[3].
У Прусіі бытавалі імёны: Mede (1379 і 1380 гады)[4], Medeke / Medike / Matteyke[a] (1335, 1409 і 1412 гады)[7][4], Medun[4], Medithe / Medete (1347 і 1388 гады)[4].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: nobilis viri de Pomesania qui dicebatur Matto (Хроніка Прускай зямлі)[8]; Станислав Мядевич (1528 год)[9]; дворецъ з людми и земълями в повете Троцъком… Матъ Бертошевичъ (8 верасьня 1537 году)[10]; Матъ Кгрикгович… Матъ Можулевич (30 ліпеня 1545 году)[11]; Матъ Хведевичъ (1563 год)[12]; Лавърынъ Мядевичъ (1565 год)[13]; Петръ Матовичъ (1567 год)[14]; людеи тяглых… Ромеиковичъ з Матом (3 красавіка 1583 году)[15]; в ыменичу его Мойшакгольском… подданных служба, то есть: Ян Амброжеевичъ Лодарович зъ жоною, зъ сынми двема — Мисем а Павломъ, а дочкою Едвигою, пол служ’бы. А Юр’и Матовичъ Лодаровичъ ковал зъ жоною и братя его Станислав, Адам Матовичы и четверты брат их Янъ Матович (15 лістапада 1603 году)[16]; we wsi Kobielach — osocznikow 12… Ławruk Matowicz (1641 год)[17]; Marcina Matowicza (31 траўня 1692 году)[18][b].
Носьбіты
рэдагавацьМатовічы — прыгонныя зь вёсак Борцяў і Якубішкаў (Ашмянскі павет), якія ўпамінаюцца ў XIX стагодзьдзі[34].
Мядзевічы (Miadziewicz) — прыгонныя зь мястэчка Жыжмараў, якія ўпамінаюцца ў XIX стагодзьдзі[35].
Мадзевічы (Madzewicz) — літоўскі шляхецкі род зь Вільні[36].
У 1905 годзе існавала вёска Мацішкі ў Гадуціскай воласьці[37].
Матышкен (Mattischken) — былая вёска каля Рагніту ў Прусіі[38].
У былым Жамойцкім старостве існуе вёска Матышкі.
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Maticke (Matteck[5], Mädecke[6])
- ^ Таксама:
- Мадзюн: на 1913 год існавала мясцовасьць Мадзюнішкі (Madziuniszki) у Немянчынскай парафіі[19];
- Медыт: Medyte (Паведамленьні аб літоўскіх дарогах)[20];
- Медуць, Медзюта: чоловека… Медутя (1449—1478)[21], Miedziuta (1913 год)[22];
- Мацаўта (адзначалася старажытнае германскае імя Mathold[23]): мы есмо бояре господара короля его милости Марковского повету, имена ихъ: Сермана зъ братьею своею зъ Мишкомъ, а зъ Мацовтою (7 чэрвеня 1483 году)[24];
- Медвіл: немоноитъскихъ людеи… Мацука Медвиловича (5 ліпеня 1506 году)[25];
- Медвілт: Павел Медвилтович… Щепан Медвилтович (1538 год)[26];
- Медвіш: а битюнцовъ медвишовъ (16 кастрычніка 1533 году)[27], Медвишы битюяцы… подле поль медвишъских (сьнежань 1534 году)[28];
- Медвойша: осочники двора нашого Дорсунишъского: Кгейстовт зъ братьею своею: Милошом а Гринком, а Кгабриялом, а Якубом, а Яном — Медвойшевичи (3 чэрвеня 1530 году)[29];
- Матыгеля, Медгал: Maciey Matygiela (20 лістапада 1604 году)[30], Medgalowna (22 ліпеня 1753 году)[31];
- Мядзят: Miedziaty (1744 год)[32]
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 363.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 24.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 171.
- ^ а б в г Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 56—57.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1109.
- ^ Kapff R. Deutsche Vornamen: mit den von ihnen abstammenden Geschlechtsnamen sprachlich erläutert. — Nürtingen am Neckar, 1889. S. 63.
- ^ Pierson W. Altpreußischer Namenkodex // Zeitschrift für Preußische Geschichte und Landeskunde. — Berlin, 1873. S. 637.
- ^ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 1. — Leipzig, 1861. S. 56.
- ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 79.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 20 (1536—1539). — Vilnius, 2010. P. 92.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 77, 84.
- ^ Ревизия Кобринской экономии: составленная в 1563 году королевским ревизором Дмитрием Сапегой. — Вильна, 1876. С. 246.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 210.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 789.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 234.
- ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 9.
- ^ Ординация королевских пущ: в лесничествах бывшего Великого Княжества Литовского. — Вильна, 1871. С. 57.
- ^ Акты, издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 10. — Вильна, 1879. С. 57.
- ^ Parafia niemenczyńska w 1913 r., Genealogia Wileńszczyzny
- ^ Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 702.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 225 (6) (1528—1547). — Vilnius, 1995. P. 277.
- ^ Parafia niemenczyńska w 1913 r., Genealogia Wileńszczyzny
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1111.
- ^ Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. Т. 1. — СПб., 1863. С. 22.
- ^ Акты, относящиеся к истории Западной России. Вып. 2. 18‑я и 32 книги записей Литовской метрики: Метрика королевы Боны. — Москва, 2018. С. 231.
- ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 215.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 144.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 149, 170—171.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 398.
- ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 21.
- ^ T, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 103.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 361.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 437.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 640.
- ^ Виленская губерния: полный список населенных мест со статистическими данными о каждом поселении. — Вильна, 1905. С. 267.
- ^ Палмайтис Л. Предложение по научной русификации исконных наименований перешедшей в состав России северной части бывшей Восточной Пруссии. — Европейский институт рассеянных этнических меньшинств, 2003. С. 25.