Вікіпэдыя

Юндзіла

Юндзіла, Юндзіл (Юндзель, Ёнтэль) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Юндзіла
лац. Jundziła
Jundel
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Jundt + суфікс з элемэнтам -л- (-l-)
Іншыя формы
Варыянт(ы) Юндзель, Юндзіл, Ёнтэль
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Юндзіла»

Паходжаньне рэдагаваць

Асноўны артыкул: Імёны ліцьвінаў

Юндэль або Юнціла (Jundel, Juncila, Junzila[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова юнд- (юнт-) паходзіць ад гоцкага junda 'маладосьць'[3].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, сьцьвярджае беларускае паходжаньне літоўскіх імёнаў Юнда (Junda) і Юндзіл (Jundził) — ад юны 'малады' з даданьнем суфікса -да, адкуль гэтыя імёны запазычалі ў летувіскую мову[4].

Адзначалася гістарычнае бытаваньне ў Польшчы імёнаў Юнта / Юнда: Juntha / Iunda (1409 год), Juntha (1411 год), Iunta (1436 год), Iuntha (1444 год)[5].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: потверженье на Юндилову державу (1440—1492 гады)[6]; Niloliaus et Jundzilo germani Raczkowicz… Jundzilo (1463—1467 гады)[7]; generoso Jundylo tenutario in Dvbycz (25 лістапада 1470 году)[8]; Nicolaus et Jondzylo Raczkowicz… Jvndzylo (29 траўня 1479 году)[9]; servo domine Jvndylowa (1485 год)[10]; Юнъдилу (27 сакавіка, 23 лістапада і 14 сьнежня 1486 году; 17 сакавіка, 7 жніўня і 20 жніўня 1488 году)[11]; тивун коневъскии и дубицкии, Миколаи Юнъдиловичъ (25 ліпеня 1495 году)[12]; пан Миколаи Юндилович… отец их панъ Юндило (2 сакавіка 1498 году)[13]; наместъникъ дубицкии и коневскии Миколаи Юнъдиловичъ (7 верасьня 1499 году)[14]; Mikołaj Jundziłowicz… Jan Jundziłowicz (1500 год)[15]; пана Миколая Юнъдиловича, кухмистра нашое великое кнегини (25 лістапада 1500 году)[16]; панъ Миколаи Юнъдиловичъ… з братьею своею, зъ Яном, а с Павлом… отецъ ихъ пан Юнъдило (25 ліпеня 1503 году)[17]; панъ Миколаи Юнъдиловичъ (12 чэрвеня 1505 году)[18]; generosus Nicolaus Jundzylowycz vexillifer terrestris Magni Ducatus Lythuanie, tenutariusque in Dubycze et Conyewa (4 кастрычніка 1511 году)[19]; Юндилъ Юрьевичъ (1524 год)[20]; Воитех Юндилович (1524—1566 гады)[21]; Małgorzata Budziłówna Janowa Jundziłowiczowa… Józef Jundziło, Maciej i Mikołaj Jundziłowie (1541 год)[22]; Малхер Ионъдылъ… Миколаи Ионъдылъ[23], Юрыи Юнъдилъ[24], Ганъна Юнъдиловъна, хоружына еишыская[25] (1565 год); Панъ Миколай Павловичъ Юндилъ[26], Панъ Андрей Матеевичъ Юндилъ[27] (1567 год); Jundziel Chrysostomus Alexandri, Jundziel Samuel Alexandri (1628 год)[28]; Fruzyna Jontelewiczowna (1716 год)[29]; Jundziłowicze… Jundziłowszczyzna (1744 год)[30]; Felicyan Jundziłł (4 кастрычніка 1765 году)[31]; Stephanus Jundzielewicz (22 лістапада 1772 году)[32]; Vincentius Jundziłł (16 лютага 1787 году)[33]; Jacobus Jundzielewicz (9 лістапада 1796 году)[34].

Носьбіты рэдагаваць

Юндзілы (Jundziłł) гербу Лебедзь — літоўскія шляхецкія роды з Гадуцішкаў[37] і Троцкага павету[38].

Юндзілы-Рылы — літоўскі шляхецкі род[39].

На 1905 год існавалі вёска і выселак Юндзілаўшчына ў Ваўкавыскім павеце Гарадзенскай губэрні[40].

На гістарычнай Слонімшчыне існуе вёска Юндзілы, на гістарычнай Браслаўшчыне — Юндзялова, на гістарычнай Полаччыне — Юндзілаўка, на гістарычнай Лідчыне — Юндзілішкі.

Глядзіце таксама рэдагаваць

Крыніцы рэдагаваць

  1. ^ Socin A. Mittelhochdeutsches Namenbuch. — Basel, 1903. S. 58.
  2. ^ Gottschald M. Deutsche Namenkunde: Unsere Familiennamen nach ihrer Entstehung und Bedeutung. — Berlin, 1971. S. 356.
  3. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 26.
  4. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 7: Suplement. Rozwiązanie licznych zagadek staropolskiej antroponimii. — Kraków, 2002. S. 25.
  5. ^ Słownik staropolskich nazw osobowych. T. 2. — Wrocław, 1968—1970. S. 501.
  6. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 20.
  7. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 284—285.
  8. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 308.
  9. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 368, 370.
  10. ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 401.
  11. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 4 (1479—1491). — Vilnius, 2006. P. 30, 38, 50, 58, 65, 68.
  12. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 113.
  13. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 170.
  14. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 216.
  15. ^ Dacewicz L. Antroponimia Białegostoku w XVII—XVIII wieku. — Białystok, 2001. S. 145.
  16. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 149—150.
  17. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 165—166.
  18. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 57.
  19. ^ Rowell S. C. Acta primae visitationis diocesis vilnensis anno domini 1522 peractae. Vilniaus Kapitulos Archyvo Liber IIb atkūrimas. — Vilnius, 2015. P. 200.
  20. ^ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 8. — Вильна, 1870. С. 126—127.
  21. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 95.
  22. ^ Dacewicz L. Antroponimia Białegostoku w XVII—XVIII wieku. — Białystok, 2001. S. 91, 145.
  23. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 152.
  24. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 245.
  25. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 260.
  26. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 496.
  27. ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 497.
  28. ^ Pansevič V. Vilniaus miestiečių išsimokslinimas XVII—XVIII a. — Kaunas, 2017. P. 173.
  29. ^ Pasvalio Šv. Jono Krikštytojo parapijos jungtuvių įrašai 1706—1729 m., Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  30. ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
  31. ^ Рыбчонак С. Акт кампуту шляхты Наваградскага ваяводства ад 4 кастрычніка 1765 г. // Герольд Litherland. № 21, 2019. С. 111.
  32. ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1769—1772 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  33. ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1787 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  34. ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1795—1798 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
  35. ^ Яўген Анішчанка, Шляхта Новогрудского воеводства. Генеральный попис 1765, Архіў гісторыка Анішчанкі, 18 красавіка 2016 г.
  36. ^ Яўген Анішчанка, Скробов Дольный 1782 г. инвентарь в Новогрудском воеводстве, Архіў гісторыка Анішчанкі, 21 студзеня 2016 г.
  37. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 99.
  38. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 301.
  39. ^ Сьпіс шляхецкіх родаў, прозьвішчы якіх пачынаюцца на Р, Згуртаваньне беларускай шляхты
  40. ^ Указатель населенным местностям Гродненской губернии, с относящимися к ним необходимыми сведениями. — Гродна, 1905. С. 179.

Літаратура рэдагаваць

Атрымана з «https://be-tarask.wikipedia.org/w/index.php?title=Юндзіла&oldid=2501892»