Бугень
Бугень (Буген, Букень), Бугін (Букін, Бокін) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
| Бугень лац. Bugień / Buhień | |
| Bugеn | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Bugo + суфікс з элемэнтам -н- (-n-) |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Буген, Бугін, Букін, Букень, Бокін |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Бугень» | |
Паходжаньне
рэдагавацьБугін, Буген або Букін (Bugin, Bugen[a], Bukin[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -буг- (-бук-) (імёны ліцьвінаў Букель, Бугар; германскія імёны Bukilo, Buger) ёсьць скарочанай формай (гіпакарыстыкам) асновы -бург- (-борг-)[3].
Адпаведнасьць імя Бугень германскаму імю Buchin (Bugen) сьцьвердзіў францускі лінгвіст-германіст Раймонд Шмітляйн, які на падставе шматгадовых дасьледаваньняў прыйшоў да высноваў пра германскае паходжаньне літоўскіх уласных імёнаў[4].
У Прусіі бытавала імя Буген: Bugenne (1388 год)[5].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: село Озаричи… Гапонъ Бокиновичь… Мелешко Букиновичь (1552 год)[6]; Lawryn a Macziey Bugieniewiczy (1558 год)[7]; земенинъ господарский земли Жомоитской панъ Крыштофъ Букгеновичъ Лютыкъ (26 чэрвеня 1647 году)[8]; Piotr Dawidowicz Bugienowicz na miejscu Dawida Bugienowicza… Lutyk Krzysztof Bugienowicz (1667 год)[9]; Piotr Bugienowicz z Kukiów… Piotr Bugienowicz z Bugiów (1690 год)[10]; Antoni Bugień, chorąży pow. kow. (21 жніўня 1780 году)[11]; Szymon Bukień (9 лютага 1785 году)[12]; Tadeusz Bugień porucznik powiatów Księstwa Żmudzkiego (20 жніўня 1788 году)[13].
Носьбіты
рэдагаваць- Юры Мацкевіч Гайлевіч Бугеновіч — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1575 годзе[14]
- Ян Андрэевіч Бугін — расенскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1595 годзе[15]
- Францішак Буген (Franciszek Bugien) — электар караля польскага і вялікага князя літоўскага Станіслава Ляшчынскага ад Жамойцкага староства[16]
- Алексі Букініч — уніяцкі сьвятар у Судзілавічах, які ўпамінаецца ў 1776 годзе[17]
Бугеновічы — літоўскі шляхецкі род, які меў уладаньні на Жамойці.
Багіновічы або Багеновічы (Baginowicz, Bagienowicz) — літоўскі шляхецкі род зь Віленскага павету[18].
Букінічы (Bukinicz) — літоўскі шляхецкі род з Наваградзкага павету[19].
Бугіновіч (Buginowicz) — прозьвішча, гістарычна зафіксаванае на тэрыторыі цяперашняй Летувы[20].
У былым Жамойцкім старостве існуе вёска Бугіны, на гістарычнай Піншчыне — Бакінічы.
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Паводле назвы мясцовасьці Bugenesheim
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 277.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 344.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 62.
- ^ Schmittlein R. Les noms d’eau de la Lituanie (suite) // Revue internationale d’onomastique. Nr. 1, 1964. P. 19.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 20.
- ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 7, т. 1. — Киев, 1886. С. 630.
- ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 323.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 493.
- ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 1. — Warszawa, 2015. S. 295.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 154.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 329, 338.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 405.
- ^ Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės seimelių instrukcijos (1788—1790). — Vilnius, 2015. P. 168.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 95.
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 3. ― Вильна, 1904. С. 140.
- ^ Dunin Borkowski J., Dunin Wąsowicz M. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. T. 1 (1908—1909). — Lwów, 1910. S. 21.
- ^ Описание документов архива западно-русских униатских митрополитов. Т. 2. — СПб., 1907. С. 366—367.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 395.
- ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 59.
- ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 1. — Vilnius, 1985. P. 334.