Ясьвіл (Ашвіла) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Asi + Wilo
Іншыя формы
Варыянт(ы) Ашвіла
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Ясьвіл»

Паходжаньне

рэдагаваць

Асі або Осі (Asi, Osi) і Віла (Wilo) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова ас- (ос-) (імёны ліцьвінаў Осман, Асьміна, Ашнар; германскія імёны Osman, Osminna, Asinar) паходзіць ад гоцкага *anseis, германскага ans 'паганскае боства, ідал'[2][3], а аснова -віл- (імёны ліцьвінаў Вільбут, Вільгейда, Мунтвіл; германскія імёны Willebut, Williheid, Muntwil) — ад гоцкага wilja 'воля'[4]. Адзначалася германскае імя Asvild (As-vild)[5], старажытнае германскае імя Osovildis (Oso-vildis)[6].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: чоловекъ, на имя Ясвиловичъ (1440—1492 гады)[7]; земль пустовских леитьских в Троцком повете подле своего двора Троцкого на имя Ясвиловщины (15 ліпеня 1496 году)[8]; чоловеков тяглыхъ у Оирякголскои волости… Монтеика, а Ясвила Прочевичовъ (30 траўня 1513 году)[9]; Станко Есвилович… Ясвил Визборович (1537—1538 гады)[10]; Шимко Есвилович (1 ліпеня 1542 году)[11]; подданого… Яна Ясвиловича (4 кастрычніка 1586 году)[12]; Anna Jaswiłło (1794 год)[13]; Marianna Oszwiło (1821 год)[14].

Носьбіты

рэдагаваць

На гістарычнай Лідчыне існуе хутар Ясьвілы.

Глядзіце таксама

рэдагаваць
  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 120—121, 1591.
  2. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 38.
  3. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 6.
  4. ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  5. ^ Huseby O. 1000 norske dØbenavne: med korte forklaringer af deres betydning. — Kristiania, 1895. S. 10.
  6. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 46.
  7. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 23.
  8. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 132.
  9. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 337.
  10. ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 26, 254.
  11. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 18.
  12. ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 26. — Вильна, 1899. С. 220—221.
  13. ^ Kołtyniany k. Szyłele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  14. ^ Jeziorosy, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego