Рост (імя)
Рост (Росьць, Ройсьць), Руст (Русьць) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Рост лац. Rost | |
Rost | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Руст, Росьць, Русьць, Ройсьць |
Зьвязаныя імёны | Русьцейка, Расьціла, Рустэн, Ростаўт |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Рост» |
Паходжаньне
рэдагавацьРуста бо Руст, пазьней Рост (Rusto, Rust, Rost) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова руст- (рост-) паходзіць ад стараверхненямецкага rustjan 'падрыхтаваць, узброіць', rusti 'рыштунак, амуніцыя'[1][a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Русьцейка (Росьцейка, Ростэк), Расьціла, Рустэн, Ростаўт (Росталт, Роштаўт). Адзначаліся германскія імёны Rosteck, Rustil, Rusten, Rostoldus (Rostaldus, Rustoldus)[b].
У Прусіі бытавалі імёны: Ruste (1371 год)[4], Rusteyko[c] (1339 і 1340 гады)[4]. У 1619 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаўся Jacobus Rost, Regiomontanus Borussus, у 1654 годзе — Christophorus Rostus, Liccensis Borussus[6].
У Ноўгарадзе бытавалі імёны Росьціх (Ростихъ) і Росьціла (Ростила)[7].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: у Василишскомъ повете людеи на имя Ростя Бяневича (4 кастрычніка 1499 году)[8]; немоноитъскихъ людеи… Станька Ростевича (5 ліпеня 1506 году)[9]; люди Станько Ростевичъ (23 чэрвеня 1506 году)[10]; в Новгородцком повете три чоловеки… Ростя Величковича (15 сакавіка 1512 году)[11]; людемъ… Росту Киневичу (10 траўня 1520 году)[12]; землю Ростевъщину (1537 год)[13]; людей… Мокея Ростовичъ (19 студзеня 1541 году)[14]; светкомъ… Митка Рустевичъ (16 лютага 1541 году)[15]; бояре наши трабские… Богдан, Рости Войтехович (22 чэрвеня 1560 году)[16]; Иван Ростевич[17], Богдан Рость, Микита Рость[18] (1563 год); Федя Ростевая Панкевича (1567 год)[19]; Woyciech Rost (сакавік — красавік 1656 году)[20]; Rościewicze (1744 год)[21][d].
Носьбіты
рэдагаваць- Іван Росьцевіч, Багдан і Мікіта Росьці — геранёнскія баяры, якія ўпамінаюцца ў 1563 годзе
- Эміль Васільевіч Руст — капітан 1-й роты Ковенскай крапасной артылерыі[23]
На гістарычнай Слонімшчыне існуе вёска Росьцевічы, на гістарычнай Ашмяншчыне — Росьцішкі, на гістарычнай Віленшчыне — два хутары з назвай Ройсьцішкі.
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае брак адэкватнага тлумачэньня іменнай асновы рас- зь летувіскай мовы[2]
- ^ Таксама адзначаліся германскае імя Rostert[3]
- ^ Адзначалася германскае імя Rosteck[5]
- ^ Таксама:
- Ростан: od ziem ludzi dzisienskich Jazkta y Stanka Rostaniewiczow (4 сьнежня 1554 году)[22]
Крыніцы
рэдагаваць- ^ а б Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1286.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 23.
- ^ Kapff R. Deutsche Vornamen: mit den von ihnen abstammenden Geschlechtsnamen sprachlich erläutert. — Nürtingen am Neckar, 1889. S. 72.
- ^ а б Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 84.
- ^ Eule R. Germanische und fremde Personennamen als heutige deutsche Familiennamen // Festschrift zu dem fünfzigjährigen jubiläum des Friedrichs-realgymnasiums in Berlin. — Berlin, 1900. S. 53.
- ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 247, 543.
- ^ Зализняк А. А. Древненовгородский диалект. 2-е изд. — М., 2004. С. 792.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 221.
- ^ Акты, относящиеся к истории Западной России. Вып. 2. 18‑я и 32 книги записей Литовской метрики: Метрика королевы Боны. — Москва, 2018. С. 231.
- ^ Акты, относящиеся к истории Западной России. Вып. 2. 18‑я и 32 книги записей Литовской метрики: Метрика королевы Боны. — Москва, 2018. С. 235.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 120.
- ^ Литовская метрика. Т. 1. — Петербург, 1903. С. 1443.
- ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 22.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 261.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 279.
- ^ Метрыка Вялікага Княства Літоўскага. Кніга 42 (1556—1562 гг.). — Менск, 2015. С. 90.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 118.
- ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 121.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 827.
- ^ Augusiewicz S. Spis uchodźców z Wielkiego Księstwa Litewskiego w Prusach Książęcych w latach 1655—1656 w zbiorach Geheimes Staatsarchiv Preussicher Kulturbesitz w Berlinie // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. Nr. 1 (271), 2011. S. 175.
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 122.
- ^ Памятная книжка Ковенской губернии на 1898 год. — Ковна, 1897.С. 116.