Мазан
Мазан (Мажан) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
| Мазан лац. Mazan | |
| Massana | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Mass + суфікс з элемэнтамі -н- (-n-) |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Мажан |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Мазан» | |
Паходжаньне
рэдагавацьМасана (Massana, Massona[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова маз- (мез-, мас-) (імёны ліцьвінаў Мажэйка, Мажэла, Мазгіль; германскія імёны Mazecha, Mazela, Mesgilo) узыходзіць да гоцкага *Matja 'есьці, ядун'[3], стараверхненямецкага maz 'ежа'[4] (беларускае мажны[a] 'рослы, поўны, моцнага целаскладу; тоўсты').
У Польшчы ў 1565 годзе і XVII ст. адзначалася прозьвішча Mazan[5].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: domus Massani (21 ліпеня 1495 году)[6]; людей подали Скидлянъ и Жорославцовъ… Хведецъ Мазановичъ (19 студзеня 1540 году)[7]; siola Mazanowic… Oliechno Mazanowic, Kucz a Marczisz Mazanowiczy… Kondrath a Bohdan Mazanowiczy (1558 год)[8]; Chwieczko Mazonic (1563 год)[9]; Dawid Mazanowicz na miejscu Jakuba Mazanowicza… Samuela Janowicza Mazanowicza na miejscu ojca jego Jana Mazanowicza (1667 год)[10]; земенинъ господарский земли Жомоитское панъ Іозефъ Казимеръ Мазанъ Сковгардъ (15 студзеня 1686 году)[11]; na miejscu Salomona Mazanowicza[12], Józef Skowdgiłowicz Mazon[13] (1690 год); Mazany (1744 год)[14]; wsie Mażany (1782—1783 гады)[15]; Fr. Antonius Mażon (28 жніўня 1799 году)[16]; Antonium Mazonowicz (28 студзеня 1813 году)[17].
Носьбіты
рэдагавацьМазановічы (Mazanowicz) гербу Дуброва — літоўскі шляхецкі род, які меў маёнткі на Жамойці[19].
Мажановічы (Mażonowicz) гербу Дуброва — літоўскі шляхецкі род[20].
У XVI ст. існавала «ніва» Мажанішкі (Мажанишки) у Жамойцкім старостве[21].
У 1626 годзе ўпамінаўся грунт Мазанавічы (Мазановичи) каля Берасьця[22].
Назву Мазанава маюць вёскі на гістарычных Віцебшчыне і Гарадзеншчыне.
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Параўн.: муж > мужны, вежа > вежны і пад.
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Anhang 3 Wörterbuch der gotischen Namen // Köbler G. Gotisches Wörterbuch. — Leiden — Köln, 1989.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1107.
- ^ Schonfeld M. Wörterbuch der altgermanischen personen-und völkernamen. — Heidelberg, 1911. S. 166.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1119.
- ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 2: H—Mą. — Kraków, 2009. S. 434.
- ^ Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 506.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 260.
- ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 100, 103, 104.
- ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 2. — Вильна, 1882. С. 403.
- ^ Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 4. — Warszawa, 2015. S. 59.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 187.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 70.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 127.
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Breslaujos dekanato vizitacija 1782—1783 m. Fontes Historiae Lituaniae, vol. VII. — Vilnius, 2008. P. 120.
- ^ Lebedys J. Lietuvių kalba XVII—XVIII a. viešajame gyvenime. — Vilnius, 1976. P. 40.
- ^ M, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 4. ― Вильна, 1905. С. 34.
- ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 4. — Rzeszów, 2001. S. 143.
- ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 362.
- ^ Спрогис И. Я. Географический словарь древней Жомойтской земли XVI столетия. — Вильна, 1888. С. 178.
- ^ Каталог древним актовым книгам губерний: Виленской, Гродненской, Минской и Ковенской, а также книгам некоторых судов губерний Могилевской и Смоленской, хранящимся ныне в Центральном архиве в Вильне. — Вильна, 1872. С. 773.