Рукшы

вёска ў Браслаўскім раёне Віцебскай вобласьці Беларусі

Ру́кшы[1] — вёска ў Беларусі, каля ракі Дружнянкі. Уваходзяць у склад Ахрэмаўскага сельсавету Браслаўскага раёну Віцебскай вобласьці.

Рукшы
лац. Rukšy
Краіна: Беларусь
Вобласьць: Віцебская
Раён: Браслаўскі
Сельсавет: Ахрэмаўскі
Насельніцтва: 2 чал. (2010)
Часавы пас: UTC+3
Тэлефонны код: +375 2153
Нумарны знак: 2
Геаграфічныя каардынаты: 55°31′16.2″ пн. ш. 27°10′28.5″ у. д. / 55.521167° пн. ш. 27.174583° у. д. / 55.521167; 27.174583Каардынаты: 55°31′16.2″ пн. ш. 27°10′28.5″ у. д. / 55.521167° пн. ш. 27.174583° у. д. / 55.521167; 27.174583
Рукшы на мапе Беларусі ±
Рукшы
Рукшы
Рукшы
Рукшы
Рукшы
Рукшы

Рокш (Rocksch) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова хрок- (рок-, рук-) (імя ліцьвінаў Рокіль; германскае імя Rochilo) паходзіць ад гоцкага hruk, стараісьляндзкага hrokr 'варона'[3] або стараверхненямецкага (h)ruoho 'грак, сойка'[4].

Гісторыя

рэдагаваць

У міжваенны час вёска знаходзілася ў складзе гміны Ёды Дзісенскага павету Віленскага ваяводзтва Польскай Рэспублікі[5][6].

Насельніцтва

рэдагаваць
  • 1921 год — 167 чалавек[7]
  • 1931 год — 186 чалавек[8]
  • 1999 год — 3 чалавекі
  • 2010 год — 2 чалавекі
  1. ^ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Віцебская вобласць: нарматыўны даведнік / У. М. Генкін, І. Л. Капылоў, В. П. Лемцюгова; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2009. — 668 с. ISBN 978-985-458-192-7. (pdf)
  2. ^ Eule R. Germanische und fremde Personennamen als heutige deutsche Familiennamen // Festschrift zu dem fünfzigjährigen jubiläum des Friedrichs-realgymnasiums in Berlin. — Berlin, 1900. S. 40.
  3. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 135.
  4. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 214.
  5. ^ Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 1. — Warszawa, 1938. S. 6.
  6. ^ Eberhardt P. Formowanie się polskiej granicy wschodniej po II wojnie światowej // Dzieje Najnowsze. Rocznik L, 2018 (2). S. 95—100.
  7. ^ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. VII, cz. II: Ziemia Wileńska — Powiaty: Brasław, Duniłowicze, Brasław i Wilejka. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, 1923. S. 53.
  8. ^ Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 1. — Warszawa, 1938. S. 7.

Літаратура

рэдагаваць