Гіба
Гіба, Кеба — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
| Гіба лац. Giba / Hiba | |
| Gibo | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Кеба |
| Вытворныя формы | Гіў |
| Зьвязаныя імёны | Кібейка, Кібель, Кібарт, Кібар |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Гіба» | |
Паходжаньне
рэдагавацьГіба, Геба або Кеба (Gibo, Gebo, Kebo) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -гіб- (-кіб-) паходзіць ад гоцкага giba 'дарунак'[2]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Кібейка (Гебейка, Гібік), Кібель (Гібэль), Кібар (Кібір), Кібарт (Кібэрт, Гібарт). Адзначаліся германскія імёны Kibicho (Gebecke, Gibico), Kiebel (Giebel), Kiber (Kebehere, Gibahari), Kibart (Kibbert, Gibert).
Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Gebard (Gebhard, Gibert), Gewart (Gewert)[3].
У Прусіі бытавалі імёны: Gibbune / Gebune (1396 год)[4], Kibar[a] (1539 год), Kybut (1476 год)[6].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Матеи Кебовичъ (1528 год)[7]; стрелцы Переломъские… Ивану Кгибичу (1557—1558 гады)[8]; Iwan Kieba (1558 год)[9]; dziesiątnik Cimoch Gibicz… Matyasz Giba (1641 год)[10]; dom Gibiney wdowy (1688 год)[11]; miejscu P. Matiasza Kibowicza (1690 год)[12]; Joannes Gibowicz (XVII ст.)[13]; Casimirus Kieb (1710 год)[14][b].
Носьбіты
рэдагавацьЗаўвагі
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 631.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 131.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 64.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925.S. 32.
- ^ Gottschald M. Deutsche Namenkunde: Unsere Familiennamen nach ihrer Entstehung und Bedeutung. — Berlin, 1982. S. 202.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 44.
- ^ Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 161.
- ^ Метрыка Вялікага Княства Літоўскага. Кніга 42 (1556—1562 гг.). — Менск, 2015. С. 47.
- ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 25. — Вильна, 1898. С. 5.
- ^ Ординация королевских пущ: в лесничествах бывшего Великого Княжества Литовского. — Вильна, 1871. С. 111, 159.
- ^ Obst J. Rachunki miasta Wilna // Litwa i Ruś. Z. 7—9, 1913. S. 148.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 69.
- ^ Maciejauskienė V. Gruzdžių pavardės: istorija ir dabartis // Lietuvos valsčiai. Kn. 17, 2010. P. 3.
- ^ Pasvalio Šv. Jono Krikštytojo parapijos jungtuvių įrašai 1706—1729 m., Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 32.
- ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 25. — Витебск, 1894. С. 359.
- ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 5. — Warszawa, 1936. S. 274.