Вірбольт
Вірбольт — мужчынскае імя.
| Вірбольт лац. Virbolt | |
| Werbold | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Wero + Bald |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Вірбольт» | |
Паходжаньне
рэдагавацьВербольд, Вірбольд або Варбольд (Werbold[1][2][3], Virboldus[4], Warbold) — імя германскага паходжаньня[5]. Іменная аснова -вер- (-вар-, -вір-) (імёны ліцьвінаў Вербут, Вірконт, Вірмонт; германскія імёны Warboto, Werecundus, Vermunt) паходзіць ад германскага *war(j)a-, war(i)n 'абарона'[6], а аснова -балд- (-болд-, -болт-) (імёны ліцьвінаў Бірыбольд, Румбольд, Рыбалт; германскія імёны Beribald, Rumbold, Ribald) — ад гоцкага *balth, стараверхненямецкага bald 'сьмелы, адважны'[7][8].
Імя Virebalde гістарычна бытавала ў Рызе[9].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: слузе пана Воитехову Нарбутовича на имя Вирболту… тот Вирболть… у Вирболтовое (2 ліпеня 1501 году)[10].
Глядзіце таксама
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Analecta bollandiana. T. 58. — Bruxelles, 1940. P. 184.
- ^ Das Älteste Wismarsche Stadtbuch, von etwa 1250 bis 1272. — Wismar, 1912. S. 13, 141.
- ^ Quellen und Forschungen zur Geschichte des Dominikanerordens in Deutschland. Heft 10. — Leipzig, 1914. S. 30, 74, 197.
- ^ Catalogue général des manuscrits des bibliothèques publiques de France. T. 38. — Paris, 1904. P. 102.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1533.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 221.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 50.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 10.
- ^ Hildebrand H. Das Rigische Schuldbuch (1286—1352). — St. Petersburg, 1872. S. 100.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. P. 269.