Керстэн
Керстэн (Керстын, Керстэйн, Керстан, Керштан, Карштэн), Герштан (Герштэн) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Керстэн лац. Kiersten | |
Kersten | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Утворанае ад | Kero + Sten |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Керстын, Керстэйн, Керстан, Керштан, Карштэн, Герштан, Герштэн |
Зьвязаныя імёны | Стангір |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Керстэн» |
Паходжаньне
рэдагавацьКерстын, Гарстын, Карстэн або Керстэн (Kerstin, Garstin[1], Karsten[2], Kersten[2]) і Станігер або Станкер (Staniger, Stanker[3]) — імёны германскага паходжаньня[4]. Іменная аснова -гер- (-гар-, -гір-) (імёны ліцьвінаў Гералт, Гермонт, Бутгер; германскія імёны Gerolt, Geromont, Butger) паходзіць ад стараісьляндзкага geirr, стараверхненямецкага gēr 'дзіда'[5], а аснова -стэн- (-стан-, -стын-) (імёны ліцьвінаў Стангір, Стангель, Станвіла; германскія імёны Staniger, Stengel, Wilstan) — ад гоцкага stains 'камень'[6].
У Польшчы гістарычна бытавала імя Гірстан: Presente… Girstano, ciue Brestensi (1308 год)[7].
У Прусіі бытавала імя Girstenne / Kirstan (1388, 1389 і 1448 гады)[8]. У 1573 годзе ў Каралявецкім унівэрсытэце навучаліся Laurentius Kirsten, Lobauiensis Borussus… Georgius Kirsten, Regiomontanus Borussus, у 1609 годзе — Thomas Kersten, Passenheimensis Borussus, у 1613 годзе — Wilhelmus Kersten, Fridricus Kersten, Regiomontani Borussi, у 1645 годзе — Johannes Kärstinius, Regiomontanus Borussus… Johannes Kierstin, Borussus, у 1646 годзе — Johannes Kersten, Regiomontanus, у 1654 годзе — Christoph Kerstein, Regiomontanus Borussus[9].
У Польшчы ў 1524 годзе адзначалася прозьвішча Kierstyn, у 1535 годзе — Kirsten, у 1562 годзе — Kierstan, у 1574 годзе — Kirstein (Kirstain), у 1625 годзе — Kersten, у 1770 годзе — Kierszten (Kiersztenn)[10].
Варыянты імя ў гістарычным крыніцах: Lyersthano[a] Kuzmycz (1483 год)[11]; полоцкии… Керъстан, рядца (2 ліпеня 1507 году)[12]; рижане, немци, на имя Керстан а Ганус, а Ирикъ (5 сакавіка 1510 году)[13]; земли въ Клецкомъ повете… а Керстановщыну (7 сакавіка 1524 году)[14]; Юзофъ Керстановичъ (1567 год)[15]; Claus Kierstein civem Caunensem (3 красавіка 1579 году)[16]; Claus Kiersten (10 красавіка 1579 году)[17]; contra Georgium Kierstin (3 сьнежня 1584 году)[18]; чоловека… Керстана (12 лютага 1599 году)[19]; wsi Kiersztaniszki (5 лістапада 1619 году)[20]; Valentinus Karszten, Parochus Szweksznensisa (1620 год)[21]; Anna Gierszten (1743 год)[22].
Носьбіты
рэдагаваць- Мацей і Войташка Керстанавічы — наваградзкія баяры, якія ўпамінаюцца ў 1526 годзе[23]
- Міхаіл Герштановіч — настаўнік Краснагорскай народнай вучэльні на 1897 год[24]
Кірстэйны (Kirstein) гербу ўласнага — шляхецкі род Рэчы Паспалітай[25].
У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпаміналася сяло Гарштаны ў Віленскім ваяводзтве[26].
У гістарычнай Прусіі існуе вёска Герштэнэн і тры вёскі з назвай Керштанова.
Глядзіце таксама
рэдагавацьЗаўвагі
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Ferguson R. Surnames as a Science. — London, 1883. P. 51.
- ^ а б Brons B. Friesische Namen und Mitteilungen darüber. — Emden, 1877. S. 108.
- ^ Björkman E. Nordische Personennamen in England in alt- und frühmittel-englischer Zeit: Ein Beitrag zur englischen Namenkunde. — Halle, 1910. S. 129.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 572, 1359—1360.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 98.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 202.
- ^ Słownik staropolskich nazw osobowych. T. 2. — Wrocław, 1968—1970. S. 119.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 33, 45.
- ^ Die matrikel der Universität Königsberg i. Pr. Bd. 1: Die Immatrikulationen von 1544—1656. — Leipzig, 1910. S. 53, 189, 212, 469, 472, 481, 539.
- ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 2: H—Mą. — Kraków, 2009. S. 244, 249, 252.
- ^ а б Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 2: 1468—1501. — Kraków, 1939. S. 390.
- ^ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 567.
- ^ Полоцкие грамоты XIII — начала XVI в. Т. 1. — М., 2015. С. 617.
- ^ Ревизия пущ и переходов звериных в бывшем Великом княжестве Литовском, с присовокуплением грамот и привилеев. — Вильна, 1867.С. 271.
- ^ Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 818.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 273 (59) (1579—1580). — Vilnius, 2019. P. 52.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 273 (59) (1579—1580). — Vilnius, 2019. P. 83.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 276 (62) (1584, 1586, 1597). — Vilnius, 2010. P. 87.
- ^ Jablonskis K. Nauji Vytauto laikotarpio aktai // Praeitis. T. 2. — Kaunas, 1933. P. 388.
- ^ Lietuvos inventoriai XVII a. — Vilnius, 1962. P. 95.
- ^ Žemaičių vyskupijos vizitacijų aktai 1611—1651 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Vol. XI, 2011. P. 361.
- ^ Birże, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
- ^ Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве Министерства юстиции. Кн. 21. — М., 1915. С. 304.
- ^ Памятная книжка Ковенской губернии на 1898 год. — Ковна, 1897. С. 101.
- ^ Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 282.
- ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 185.