Гітэр, Гедэр (Гедр, Гідр, Кецер, Кадэр) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Getær
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Geto + Heri
Іншыя формы
Варыянт(ы) Гедэр, Гедр, Гідр, Кецер, Кадэр
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Гітэр»

Паходжаньне

рэдагаваць

Гадэр, Гідар або Гетэр (Gadher, Gader[a], Gidhari[1], Getær[2]) — імя германскага паходжаньня[3]. Іменная аснова -гед- (-гад-, -гід-) (імёны ліцьвінаў Гедзень, Гедвін, Гедмонт; германскія імёны Gedenus, Gedovin, Gadamundus) паходзіць ад старагерманскага gidd- 'пыхлівы, ганарысты', ісьляндзкага geð 'нораў, тэмпэрамэнт'[4] або гоцкага gadiliggs 'сваяк, родзіч'[5], а аснова -гер- (-ер-) (імёны ліцьвінаў Герман, Гунтэр, Кіндэр; германскія імёны Herman, Gunter, Kinder) — ад гоцкага harjis[6], германскага heri 'войска, загон' або гоцкага hairus[7], германскага heru 'меч'[4].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Kadar, Gader і Geter[8].

У Прусіі бытавала імя Кадар: Cador / Kadar (1408 год)[9].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: y zasciankow sioła Giterow (25 лютага 1569 году паводле выпісу 27 кастрычніка 1797 году)[10]; Kieterowa z Giewił (18 сьнежня 1725 году)[11]; Andream Giedrowicz (20 лістапада 1800 году)[12].

Носьбіты

рэдагаваць

Кадэры (Kader) — прыгонныя з ваколіцаў Аліты, якія ўпамінаюцца ў XIX стагодзьдзі[16].

Гітэры (Gitter) гербу Далівалітоўскі шляхецкі род з Ашмянскага павету[17].

У актах Вялікага Княства Літоўскага ўпаміналіся маёнтак Гедэрышкі Малыя ў Вількамірскім павеце і Гітарскі ключ каля Шаўляў[18].

Глядзіце таксама

рэдагаваць
  1. ^ Паводле назвы мясцовасьці Gadereshusen
  1. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 328.
  2. ^ Nielsen O. Olddanske personnavne. — Kjøbenhavn, 1883. S. 114.
  3. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 563.
  4. ^ а б Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
  5. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 97.
  6. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 143.
  7. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 124.
  8. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 100, 117.
  9. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 41.
  10. ^ Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 317.
  11. ^ Raganu teismai Lietuvoje. — Vilnius, 1987. P. 342.
  12. ^ G, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
  13. ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 5. ― Вильна, 1907. С. 132.
  14. ^ Памятная книжка Витебской губернии. На 1878 год. — Витебск, 1878. С. 263.
  15. ^ Ryszard Sys, Właściciele gospodarstw rolnych w woj. wileńskim w latach 1928—1939. Część V, publikacje «Pisarza hipotecznego zawarte w Dzienniku Województwa Wileńskiego za lata 1928—1939»
  16. ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 359.
  17. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 140.
  18. ^ Indeks alfabetyczny miejscowości dawnego wielkiego Księstwa Litewskiego: A—K (Abakanowicze — Kujany). Wilno, 1929. S. 187, 196.