Юцень
Юцень (Юцінь), Юдзін — мужчынскае імя.
| Юцень лац. Jucień | |
| Jutten | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Juto + суфікс з элемэнтам -н- (-n-) |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Юдзін, Юцінь |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Юцень» | |
Паходжаньне
рэдагавацьЮдзін або Юдын, пазьней Ютэн (Judin, Jutten[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова -ют- (-юд-, -ят-) (імёны ліцьвінаў Ютэль, Даўят, Карыят; германскія імёны Jutilo, Dowyatt, Cariatto) паходзіць ад гоцкага iuþa, старагерманскага joþ 'дзіцё, народзінец, нашчадак'[3].
У Прусіі бытавала імя Юдэн: Jvdenne (1388, 1398 і 1399 гады)[4].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Jutten… son den littowen (1372 год)[5]; Ходку Малому у Рылску Березники а Вороновские землици Ченничо а чоловека Юдина (1440—1492 гады)[6]; Трухонъ Юдиничъ (13 сьнежня 1588 году)[7]; poddane tego jmienia Ilgow… Juten Pawłowicz Kibor (30 чэрвеня 1598 году)[8]; Stanisława Judynowicza (1721 год)[9]; jks. Judynowicz (1784 год)[10]; Jutinewicz (1786—1788 гады)[11].
Носьбіты
рэдагавацьЮдыновічы (Judynowicz) — літоўскі шляхецкі род зь Лідзкага павету[12].
Юдыновічы, Юдынічы або Юдэнічы (Judynowicz, Judynicz, Judenicz) — літоўскі шляхецкі род з Полацкага і Віленскага ваяводзтваў[13].
На 1901 год існавала сяло Юдзінава ў Старадубскім павеце Чарнігаўскай губэрні[14].
Глядзіце таксама
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Reichert H. Die deutschen Familiennamen: nach breslauer quellen des 13. und 14. Jahrhunderts. — Breslau, 1908. S. 59.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 982, 1140.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 19.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 40.
- ^ Blažienė G. Was man nicht alles in den Folianten des deutschen Ordens findet // Индоевропейское языкознание и классическая филология. № 23 (1), 2019. С. 78.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 38.
- ^ Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-западной Руси. Т. 1. — Вильна, 1867. С. 173.
- ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 494.
- ^ Ragauskaitė A. Kėdainiečių vyrų įvardijimo tendencijos XVIII a. Kėdainių istorijos šaltiniuose // Baltu filoloģija. T. 31, nr. 1, 2022. P. 82.
- ^ Ukmergės dekanato vizitacija 1784 m. // Fontes Historiae Lituaniae. Wol. VIII, 2009. P. 107.
- ^ Mickienė I., Petrūnaitytė J. Vyrų įvardijimai Radviliškio Švč. Mergelės Marijos Gimimo bažnyčios 1786—1788 m. ir 1813—1814 m. krikšto metrikų knygose // Lituanistica. Nr. 3, 2019. P. 189.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 95.
- ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 3. — Rzeszów, 2001. S. 230.
- ^ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год. — Чернигов, 1902. С. 185.