Дзенгель
Дзенгель (Дангель, Дангела), Дзінгайла (Дзінгель) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
| Дзенгель лац. Dziengiel / Dzienhiel | |
| Dengel | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Denno + Gelo |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Дзенгель, Дзінгайла, Дзінгель, Дангель, Дангела |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Дзенгель» | |
Паходжаньне
рэдагавацьДэнгель, Дынгель або Дынгела (Dengel, Dingel[1], Dingela[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова дан- (дэн-) (імёны ліцьвінаў Данейка, Данар; германскія імёны Danica, Danhari) паходзіць ад гоцкага *dans 'датчанін'[3] або стараангельскага denu 'даліна'[4], а аснова -гайл- (-гал-, -гел-) (імёны ліцьвінаў Відзігайла, Інгела, Монтгайла; германскія імёны Widigail, Ingeila, Montigel) — ад гоцкага і бургундзкага gails 'жвавы, свавольны, ганарысты'[5].
У Прусіі бытавала імя Dangele / Dyngel (1384 і 1419 гады)[6].
У Польшчы ў 1656 годзе і ў XVIII ст. адзначалася прозьвішча Dangiel[7].
У Польшчы адзначаюцца прозьвішчы Дангель (Dangiel), Дангела (Dangieło) і Дангелевіч (Dangielewicz)[8].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: бояре немоноитские, Юреи Динкгаиловичъ (26 верасьня 1495 году)[9]; Antonina Dongiel (1752 год)[10]; Jan Dangielowicz (9 лютага 1785 году)[11]; Jozef Dziengielewicz (23 красавіка 1795 году)[12]; Marianna Dzięgiel (1798 год)[13]; Georgium Dzingielewicz (7 сакавіка 1804 году)[14]; Dziengielewicz (1831—1863 гады)[15].
Носьбіты
рэдагавацьДангелі (Dangiel) — літоўскі шляхецкі род з ваколіцаў Сьвянцянаў[17].
Дзенгелевічы (Dziengielewicz) — літоўскі шляхецкі род з ваколіцаў Сьвянцянаў[18].
Дзенгелы (Dziengełł) гербаў Пабог і Памян — шляхецкі род Рэчы Паспалітай[19].
Глядзіце таксама
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ а б Brons B. Friesische Namen und Mitteilungen darüber. — Emden, 1877. S. 34.
- ^ Eule R. Germanische und fremde Personennamen als heutige deutsche Familiennamen // Festschrift zu dem fünfzigjährigen jubiläum des Friedrichs-realgymnasiums in Berlin. — Berlin, 1900. S. 58.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 93.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 64.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 17.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 22, 24.
- ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 1: A—G. — Kraków, 2007. S. 382.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 86.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 84.
- ^ Гурская Ю., Вайткявичус В. Балтийское наследие в Восточной Беларуси: новые исторические и лингвистические данные об Обольцах // Acta Baltico-Slavica. Nr. 32 (2008). С. 21.
- ^ Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 400.
- ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 38. — Вильна, 1914. С. 238.
- ^ 6,"asc"&searchtable=&rpp2=50 Abele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
- ^ D, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Parafia olkienicka, Genealogia Wileńszczyzny
- ^ Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 4. ― Вильна, 1905. С. 78.
- ^ Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 70.
- ^ Spis nazwisk rodzin szlacheckich zamieszkałych w pow. święciańskim w XIX wieku., Genealogia Wileńszczyzny
- ^ Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 270.