Бенат
Бенат — мужчынскае імя.
| Бенат лац. Bienat | |
| Bennat | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Ben + Hado |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Бенат» | |
Паходжаньне
рэдагавацьБената або Бэнат (Bennato, Bennat[1]) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова бін- (бен-) (імёны ліцьвінаў Беніка, Бінель, Бімунт; германскія імёны Bennico, Benilo, Bemund) паходзіць ад стараверхненямецкага bina 'пчала'[3] або ёсьць скаротам асновы берн- (бірн-)[4], а аснова -гад- (-ад-, -ат-) (імёны ліцьвінаў Ядвіга, Гатман, Гатаўт; германскія імёны Hadwig, Hadoman, Hathald) паходзіць ад гоцкага *haþus[5], германскага hathu 'бой'[6].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Felicem Benatowicz (26 лістапада 1824 году)[7].
Носьбіты
рэдагаваць- Аляксандар Бенатовіч (Benatowicz) — выхадзец з Гарадзенскай губэрні, забіты ўладамі СССР[8]
Глядзіце таксама
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Steub L. Die oberdeutschen Familiennamen. — München, 1870. S. 17.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 258.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 58.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 54.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 70.
- ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 87.
- ^ B, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Aleksander Benatowicz, Baza danych «Ofiary antypolskiego terroru w Związku Sowieckim 1934—1938»