Мага (Мак) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Mago
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Іншыя формы
Варыянт(ы) Мак
Зьвязаныя імёны Магейка, Макула / Мікель / Мейла, Магін / Магун, Магер, Максьвіта
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Мага»

Паходжаньне

рэдагаваць

Мага, Мака або Макі (Mago, Maco, Makki) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова маг- (мак-) паходзіць ад гоцкага mēgs 'адзін з бацькоў'[2] або бургундзкага magus 'хлопчык, сын'[3]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Магейка, Макула (Мекель), Мейла, Магін, Магун, Магер, Максьвіта. Адзначаліся германскія імёны Mageyke, Maccula (Meckel), Meilo, Magin, Maguno, Mager, Meguswind (Mehsuint).

У Прусіі бытавалі імёны: Makie (1284 год), Mackune[a][5], Megato[b], Megothe[c] (1302 год)[8].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Могко Кореивич (1524 год)[9]; Венюшъ Макговичъ (1528 год)[10][d].

Носьбіты

рэдагаваць

Макі (Mak) — літоўскі шляхецкі род з ваколіцаў Дзісны[27].

Макевічы (Makiewicz) — літоўскі шляхецкі род[28].

  1. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Magonus[4]
  2. ^ Адзначалася германскае імя Megidus[6]
  3. ^ Адзначалася старажытнае германскае імя Magodius[7]
  4. ^ Таксама:
    • Макаш: на гістарычнай Наваградчыне існуюць дзьве вёскі з назвай Макашы;
    • Меглін (адзначалася старажытнае германскае імя Machelinus[11]): Андрэй Меглін — селянін зь вёскі Гічалавак, які ўпамінаецца ў 1844 годзе[12];
    • Могент: Могенты (Mogent) гербу Магіла — літоўскі шляхецкі род з Ковенскага павету[13];
    • Магайла, Мегаль, Магала (адзначалася старажытнае германскае імя Megel[11], у Польшчы ў 1656 годзе адзначалася прозьвішча Magell, у 1730 годзе — Magiel[14]): Kowalie. Magoilo (1558 год)[15], Павел Мекголевич, сын в него один Валентыи (7 лютага 1587 году)[16], Magalewicz (1671—1681 гады)[17], Jakim Magało (1745 год)[18]
    • Магед (адзначалася германскае імя Megidus[6]): Alexander Magiedowicz… wznosi prawem wiecznym dwór swoy w Berwiezy, wedle Radoszkowicz у Krasnego Sioła (23 чэрвеня 1541 году)[19];
    • Майгерт: у перапісу харугваў 1421 году ўпамінаецца баярын Майгерт[20];
    • Мегуд, Мегут (адзначалася старажытнае германскае імя Magodius[7]): въ бояр Виленъского повету… землю, на ймя Мекгудевщину (1530 год)[21], Мартин Мякгутевич (XVI ст.)[22], Миколаи Мекгутевич… Павелъ Мекгутевич (3 сакавіка 1587 году)[23], Macziey Meguc (12 жніўня 1598 году)[24];
    • Макант (адзначалася старажытнае германскае імя Mahcund[25]): на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Макантовіч у летувізаванай форме[26]
  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 4, 1068.
  2. ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 164.
  3. ^ Gamillscheg E. Romania Germanica. Bd. 3: Die Burgunder, Schlußwort. — Berlin und Leipzig, 1936. S. 137.
  4. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1071.
  5. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 54.
  6. ^ а б Boullón Agrelo A. I. Antroponimia medieval galega (ss. VIII–XII). — Tübingen, 1999. P. 292.
  7. ^ а б Ferguson R. Surnames as a Science. — London, 1883. P. 58.
  8. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 57.
  9. ^ Popisy wojskowe pospolitego ruszenia Wielkiego Księstwa Litewskiego (1524—1566). — Białystok, 2018. S. 19.
  10. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 523 (1528). — Vilnius, 2006. P. 166.
  11. ^ а б Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 165.
  12. ^ Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 3. — Вильнюс, 1959. С. 52.
  13. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 242.
  14. ^ Antroponimia Polski od XVI do końca XVIII wieku. T. 2: H—Mą. — Kraków, 2009. S. 419.
  15. ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 386.
  16. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 279.
  17. ^ Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. — Vilnius, 1977. P. 169.
  18. ^ Biolik M. Imiona poddanych klasztoru wigierskiego z 1745 roku // Prace Językoznawcze. Z. 10, 2008. S. 12.
  19. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 1 (1380—1584). — Vilnius, 1998. P. 45.
  20. ^ Архив Юго-Западной России. Ч. 7, т. 1. — Киев, 1886. С. 48.
  21. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 351.
  22. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 1.
  23. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 284.
  24. ^ Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 498.
  25. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1083.
  26. ^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 2. — Vilnius, 1989. P. 136.
  27. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. — Rzeszów, 2006. S. 232.
  28. ^ Polska encyklopedja szlachecka. T. 8. — Warszawa, 1937. S. 123.