Абека
Абека (Абака) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Абека лац. Abieka | |
Abbeco | |
Паходжаньне | |
---|---|
Мова(-ы) | германскія |
Утворанае ад | Abo + суфікс з элемэнтам -к- (-k-) |
Іншыя формы | |
Варыянт(ы) | Абака |
Зьвязаныя артыкулы | |
якія пачынаюцца з «Абека» |
Паходжаньне
рэдагавацьАбіка, Абека або Абака (Abbiko, Abbeco, Abeko[1], Abbaco) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова аб- (імёны ліцьвінаў Абор, Абуд, Абрат; германскія імёны Abar, Abbud, Abrada) паходзіць ад гоцкага aba 'мужчына, муж'[3].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: земли пустовъских въ Сомилишъскои волости леитъских… Обековъщину… Обековшчину (8 красавіка 1529 году)[4]; Adam Obakiewicz[5], Józef Obakiewicz… Marcin Obakiewicz[6], Jerzy Obakiewicz[7], Jerzy i Eliasz Obakiewiczowie[8], Jan Obakiewicz[9], Dawid Obakiewicz[10] (1690 год); Abako (1864 год)[11].
Носьбіты
рэдагаваць- Міхал, Казімера і Леакадыя Абакевічы (Абакевич) — шляхцічы з ваколіцаў Кейданаў, якія мелі ў валоданьні зямлю на 1882 год[12]
Абакевічы (Abakiewicz[13], Obakiewicz) гербу Тапор — літоўскі шляхецкі род[14].
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Hartig J. Die münsterländischen Rufnamen im späten Mittelalter. — Köln — Graz, 1967. S. 138.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 11.
- ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 41.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 14 (1524—1529). — Vilnius, 2008. P. 402.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo trockie 1690 r. — Warszawa, 2000. S. 158.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 32.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 35.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 38.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 44.
- ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 45.
- ^ Spis miejscowości oraz nazwisk mieszkańców parafii kiernowskiej w 1864 r., Genealogia Wileńszczyzny
- ^ Алфавитный список землевладельцев Ковенской губернии. — Ковна, 1882. С. 1.
- ^ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 1. — Warszawa, 1904. S. 1.
- ^ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 12. — Warszawa, 1915. S. 209.