Абека (Абака) — мужчынскае імя.

Abbeco
Паходжаньне
Мова(-ы) германскія
Утворанае ад Abo + суфікс з элемэнтам -к- (-k-)
Іншыя формы
Варыянт(ы) Абака
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Абека»

Паходжаньне

рэдагаваць

Абіка, Абека або Абака (Abbiko, Abbeco, Abbaco) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова аб- (імёны ліцьвінаў Абор, Абуд, Абрат; германскія імёны Abar, Abbud, Abrada) паходзіць ад гоцкага aba 'мужчына, муж'[2].

Этымалягічны слоўнік старапольскіх асабовых імёнаў, выдадзены Польскай акадэміяй навук, адзначае гістарычнае бытаваньне ў Польшчы германскіх імёнаў Abor, Abart (Abhart)[3].

У Прусіі бытавала імя Abgautis (1540 год)[4].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: земли пустовъских въ Сомилишъскои волости леитъских… Обековъщину… Обековшчину (8 красавіка 1529 году)[5]; Adam Obakiewicz[6], Józef Obakiewicz… Marcin Obakiewicz[7], Jerzy Obakiewicz[8], Jerzy i Eliasz Obakiewiczowie[9], Jan Obakiewicz[10], Dawid Obakiewicz[11] (1690 год); Abako (1864 год)[12][a].

Носьбіты

рэдагаваць
  • Міхал, Казімера і Леакадыя Абакевічы (Абакевич) — шляхцічы з ваколіцаў Кейданаў, якія мелі ў валоданьні зямлю на 1882 год[24]

Абакевічы (Abakiewicz[25], Obakiewicz) гербу Тапор — літоўскі шляхецкі род[26].

  1. ^ Таксама:
    • Абінь: Ewa Abiniowicz (1813 год)[13];
    • Абунь (адзначалася старажытнае германскае імя Abun[14], Abbun[15], Abbone[16]): Абуневічы (Abuniewicz) гербу Нячуя — літоўскі шляхецкі род[17];
    • Ябарт або Ебарт (адзначалася германскае імя Aberth[18], Abert[19]): Johan Jebart (14 лютага 1782 году)[20];
    • Абагель: Obagielowa (1602—1604 гады)[21];
    • Абімін: в Сомилишскои волости… земли пустовских… Абиминовъщыну… Абиминковщину (12 чэрвеня 1518 году)[22], у Сомилишъской волости три земли пустовъских… а Абиминовъщину… Абиминовщину (сьнежань 1534 году)[23]
  1. ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 11.
  2. ^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 41.
  3. ^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 38.
  4. ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 11.
  5. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 14 (1524—1529). — Vilnius, 2008. P. 402.
  6. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo trockie 1690 r. — Warszawa, 2000. S. 158.
  7. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 32.
  8. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 35.
  9. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 38.
  10. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 44.
  11. ^ Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Księstwo Żmudzkie 1690 r. — Warszawa, 2009. S. 45.
  12. ^ Spis miejscowości oraz nazwisk mieszkańców parafii kiernowskiej w 1864 r., Genealogia Wileńszczyzny
  13. ^ Daugi, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
  14. ^ Insley J. Continental Germanic Personal Names in Tenth-Century England // England and the Continent in the Tenth Century. — Turnhout, 2010. P. 39.
  15. ^ Searle W. G. Onomasticon anglo-saxonicum. — Cambrigde, 1897. P. 1.
  16. ^ Felder E. Die Personennamen auf den merowingischen Münzen der Bibliothèque nationale de France. — München, 2003. S. 43.
  17. ^ Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 2. — Rzeszów, 2001. S. 8.
  18. ^ Briggs K. An index to personal names in English place-names. — Nottingham, 2023. P. 19.
  19. ^ Gottschald M. Deutsche Namenkunde: Unsere Familiennamen nach ihrer Entstehung und Bedeutung. — Berlin, 2006. S. 82.
  20. ^ Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 2. — Вильнюс, 1961. S. 196.
  21. ^ Lebedys J. Lietuvių kalba XVII—XVIII a. viešajame gyvenime. — Vilnius, 1976. P. 75.
  22. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 10 (1440—1523). — Vilnius, 1997. P. 39—40.
  23. ^ Lietuvos Metrika. Knyga 227 (8) (1533—1535). — Vilnius, 1999. P. 156.
  24. ^ Алфавитный список землевладельцев Ковенской губернии. — Ковна, 1882. С. 1.
  25. ^ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 1. — Warszawa, 1904. S. 1.
  26. ^ Uruski S. Rodzina, herbarz szlachty polskiej. T. 12. — Warszawa, 1915. S. 209.