Атарт

	Атарт; лац. Atart
	Atard
Паходжаньне
Мова(-ы)	германскія
Утворанае ад	Adi + Hart
Іншыя формы
Варыянт(ы)	Едарт, Едэрт
Зьвязаныя артыкулы
	якія пачынаюцца з «Атарт»

Атарт (Едарт, Едэрт) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.

Паходжаньне

Адагарт або Атард (Adahart, Athard^[1], Atard^[1]) — імя германскага паходжаньня^[2]. Іменная аснова -гад- (-ад-, -ат-) (імёны ліцьвінаў Ядвіга, Гатман, Бернат; германскія імёны Hadwig, Hadoman, Bernat) паходзіць ад гоцкага *haþus^[3], германскага hathu 'бой'^[4], а аснова -гард- (-гарт-, -арт-) (імёны ліцьвінаў Бэйнарт, Ленарт, Мэйнарт; германскія імёны Beynart, Lenhardt, Meinhart) — ад гоцкага hardus 'моцны, цьвёрды'^[5]^[6].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Marianna Atort (1785 і 1791 гады)^[7]; Agata Attartt (1795 год)^[8]; Piotr Wincenty Atartt (1804 год)^[9]; Kazimierz Jedert (1819 год)^[10]; Justyn Jedort (1820 год)^[11].

Глядзіце таксама

Крыніцы

^ ^а ^б Cassar M. The Surnames of the Maltese Islands: An Etymological Dictionary. — Malta, 2003. P. 19.
^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 155.
^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 70.
^ Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 87.
^ Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 61.
^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 123.
^ Bolsie, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
^ Kołtyniany k. Szyłele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
^ Bolsie, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
^ Dukszty, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
^ Dukszty, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[Cassar-2003-19-1] а ^б Cassar M. The Surnames of the Maltese Islands: An Etymological Dictionary. — Malta, 2003. P. 19.

[2] Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 155.

[3] Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 70.

[4] Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 87.

[5] Kremer D. Die Germanischen Personennamen in Katalonien // Estudis romànics. Nr. 14, 1972. S. 61.

[6] Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 123.

[7] Bolsie, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[8] Kołtyniany k. Szyłele, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[9] Bolsie, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[10] Dukszty, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[11] Dukszty, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Паходжаньне
Атарт лац. Atart
Atard
Мова(-ы)	германскія
Утворанае ад	Adi + Hart
Іншыя формы
Варыянт(ы)	Едарт, Едэрт
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Атарт»