Тацяна Ісаева
Тацяна Ісаева (па-ўкраінску: Тетяна Ісаєва; нар. 2 жніўня 1959, Харкаў, Украіна) — украінская гендэрная дасьледніца, фэмінісцкая гістарыца, заснавальніца першага (і адзінага) музэю ва Ўкраіне, прысьвечанага гісторыі жанчынаў, фэмінісцкаму руху і забесьпячэньню гендэрнай роўнасьці — GENDER CULTURE CENTRE (Харківський Музей жіночої й гендерної історії)[1]. Аўтарка ідэі і рэдактарка інфармацыйна-асьветніцкага выданьня па гендэрнай тэматыцы «Я».
Тацяна Ісаева | |
| Тетяна Ісаєва | |
| Імя пры нараджэньні | Тацяна Ісаева |
|---|---|
| Род дзейнасьці | Актывізм, фэмінізм, гендэрныя дасьледаваньні, музэйная справа |
| Дата нараджэньня | 2 жніўня 1959 |
| Месца нараджэньня | Харкаў, Украіна |
| Грамадзянства | Украіна |
| Месца вучобы | Харкаўскі дзяржаўны ўнівэрсытэт культуры, Харкаўскі палітэхнічны ўнівэрсытэт |
| Прафэсіі | Бібліятэкарка, гендэрная трэнерка, фэмінісцкая гістарыца |
| Навуковая сфэра | Гендэрныя дасьледаваньні, музэйная справа |
| Месца працы | Музэй жаночай і гендэрнай гісторыі, Харкаў, Украіна |
| Вядомая як | Заснавальніца першага і адзінага ва Ўкраіне Музэю жаночай і гендэрнай гісторыі |
Жыцьцяпіс і гендэрная дзейнасьць
рэдагавацьНарадзілася ў Харкаве.
1976-1980 — навучаньне ў Харкаўскім дзяржаўным інстытуце культуры, спэцыяльнасьць "бібліятэкарка-бібліёграфка".
1986—2008 — загадніца бібліятэкі гімназіі №116 Харкава.
2003-2009 — аўтарка ідэі, рэдактарка інфармацыйна-асьветніцкага выданьня гендэрнай тэматыкі «Я» ГІАЦ «КРОНА»: распрацоўка канцэпцыі 26 нумароў часопіса, пошук і рэдагаваньне матэрыялаў, праца з аўтарамі, напісаньне артыкулаў.
2008-2013 — загадніца адзьдзелу Харкаўскага абласнога моладзевага цэнтру .
З 2009 году зьяўляецца аўтаркай ідэі і кіраўніцай праекту «Створимо музей про себе!»: стварэньне першага ва Ўкраіне гендэрнага музею — Музею гісторыі жанчынаў і гендэру[2].
2012—2014 — навучаньне на магістратуры «Пэдагогіка вышэйшай школы» НТУ Харкаўскага палітэхнічнага ўнівэрсытэту.
2018 — кіраўніца праекту «Музей жіночої та гендерної історії — музей для діалогу» пры падтрымцы Ўкраінскага культурнага фонду[3].
З 2017 году — дырэктарка праекту «Центр гендерної культури — майданчик для розширення прав та можливостей жінок та молоді» пры падтрымцы Эўрапейскага зьвязу. Каардынатарка напрамку «Gendermuseum»[4].
З 2015 году — трэнерка праграмы «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок» USAID / FINREP-II. Правядзеньне 20 трэнінгаў па фінансавай пісьменьнасьці, жаночаму лідарству, валянтэрству.
Публікацыі
рэдагаваць• Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху як центр інтерактивної гендерної освіти та виховання// Матеріали науково-практичної конференції «Європейські та традиційні українські цінності очима сучасної української молоді», Х., 2012
• Про гендер цікаво: експозиціями Музею історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху. Каталог//Авторка концепції та укладачка Т. А. Ісаєва. — Х., 2010
• Інформаційні ресурси з гендерної проблематики: Зб. Практичні аспекти впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в діяльності ВР України. — К. Програма сприяння парламенту II, 2010
• Ісаєва Т. А. Жіночий міст через океан[5]
• Ісаєва Т. А. Гендерний музей в Україні: реальність, перспективи, проблеми[6]
• Ісаєва Т. А. Історія із продовженням…
• Ісаєва Т. А. Паритетна демократія. Навіщо Україні гендерний музей?: інтерв’ю
• Ісаєва Т. А. Музей історії жіноцтва, історії жіночого та ґендерного руху, с.91-94[7]
• Museum of the women’s history, history of the feminine and gender movement. Why? Ukrainian Gender Museum// Catalogue of 2 International Congress of women’s museums, Bonn, 2009[8]
• Ісаєва, Тетяна. Налагодження мостів — шлях для просування ідей гендерної рівності в суспільство. Австрійський шлях до гендерної рівності // Гендерний журнал «Я». — 2007. — № 18: Равные права и равные возможности женщин и мужчин
• Ісаєва, Тетяна. Жіноча школа НАТО — школа відповідальної жінки: сторінки зі щоденника // Гендерний журнал «Я». — 2008. — Спец. вип. «Лучшие практики решения гендерных проблем»
• Ісаєва Тетяна. Політика з людським обличчям — це і є гендерний підхід[9].
Крыніцы
рэдагаваць- ^ http://gender.at.ua/
- ^ Команда проекту, Ісаєва Тетяна, Музей жіночої та гендерної історії, http://gender.at.ua/index/0-4
- ^ ЖиваЯ (7 січня 2019). Документальний фільм «Феміністка» — Тетяна Ісаєва — серія 2, https://www.youtube.com/watch?v=LUSYp7isx-M&ab_channel=%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%AF
- ^ Європейський простір. euprostir.org.ua, https://euprostir.org.ua/stories/134808
- ^ https://web.archive.org/web/20190408161837/http://politikan.com.ua/2/0/0/18410.htm
- ^ http://gender.at.ua/publ/2-1-0-41
- ^ https://web.archive.org/web/20220316112319/http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/ua/ua_2010_04.pdf
- ^ https://museumaktuell.de/index.php?site=download_liste&action=show&downID=45
- ^ https://web.archive.org/web/20220318064701/https://www.prostir.ua/?focus=tetyana-isajeva-polityka-z-lyudskym-oblychchyam-tse-i-je-hendernyj-pidhid