Андрэй Красін: розьніца паміж вэрсіямі

Змесціва выдалена Змесціва дададзена
д →‎Жыцьцяпіс: артаграфія
Радок 21:
|Сайт =
}}
'''Андрэ́й Капіто́навіч Кра́сін''' ({{Дата ў старым стылі|[[12 траўня]]|[[1911]]|30 красавіка}}, [[Томск]], [[Расейская імпэрыя]] — [[12 сакавіка]] [[1981]], [[Менск]], [[СССР]]) — савецкі фізык. Акадэмік АН БССР (1960). Дырэктар [[Фізыка-энэргетычны інстытут|Фізыка-энэргетычнага інстытуту]] (1956—1959), дырэктар [[Інстытут энэргетыкі АН БССР|Інстытуту энэргетыкі АН БССР]] (1965—1977). ЛаўрэатЛяўрэат [[Ленінская прэмія|Ленінскай прэміі]] (1957).
 
== Біяграфія ==
Радок 41:
 
== Крытыка ==
[[Гуры Марчук]] ({{Мова-ru|Гурий Марчук}}), які займаўся ў [[Фізыка-энэргетычны інстытут|Фізыка-энэргетычным інстытуце]] лікавымі мэтадамі разьліку атамных рэактараў, дзейнасьць Красіна на пасадзе дырэктара інстытутаінстытуту й ягоную наступную працу па цеплавых АЭС ацэньваў нэгатыўна:
<blockquote>…Конечно, жизнь в Обнинске не была безоблачной. В Физико-энергетическом институте образовались два научных направления — реакторные системы на тепловых нейтронах и системы с более «жёсткими» спектрами на промежуточных нейтронах. Руководителем первого направления был директор института Андрей Капитонович Красин. К сожалению, он не вникал в глубину проблемы, столь сложной для того времени. Группа приближённых к нему ученых, достаточно компетентных, экспериментировала, считала, проектировала. Конечно, кругозор А. К. Красина был достаточен, чтобы видеть проблему в целом, но глубокого следа в науке он так и не оставил. Однако он обладал большими амбициями и довольно ревниво относился к другим направлениям. Между тем ему и его сотрудникам удалось спроектировать несколько тепловых АЭС, но значительная часть работ была выполнена в конструкторском бюро академика Н. А. Доллежаля.<ref>[http://web.archive.org/web/20101009034940/http://www.bg-znanie.ru/article.php?nid=30218 Жизнь в науке].</ref></blockquote>