Рагін
Рагін (Рагінь, Рагіня) — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча. Жаночае імя — Рагіна (Рэгіна).
| Рагін лац. Ragin / Rahin | |
| Ragina | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Утворанае ад | Rago + суфікс з элемэнтам -н- (-n-) |
| Іншыя формы | |
| Варыянт(ы) | Рагінь, Рагіня, Рагіна, Рэгіна |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Рагін» | |
Паходжаньне
рэдагавацьРэгін, Раген або Рагіна (Regin, Ragenus, Ragina, Ragino) — імя германскага паходжаньня[1]. Іменная аснова -раг- (-рэг-) (імёны ліцьвінаў Рагла, Рагвалод, Рагайла; германскія імёны Ragilo, Ragvald, Ragel) паходзіць ад гоцкага raginon 'гаспадарыць, судзіць, выракоўваць', ragin 'вырак'[2].
У Прусіі бытавала імя Рэген: Regene (1318 год)[3].
У Польшчы адзначаецца прозьвішча Рагень (Ragień)[4].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Ragina Brodzianka (2 траўня 1558 году)[5]; Войтехъ, Матисъ, Михайло Рокгиничи… Матей Рокгиня, сынъ одинъ Петръ, при немъ братъ его Стасюкъ Рокгиня, сыновъ два: Матей, Янукъ (1595 год)[6]; Roginowicza (1671—1681 гады)[7]; Ragina wdowa (6 студзеня 1700 году)[8]; Ragina Nonawiczowna (1704 год)[9]; Zophia Raginowa (25 жніўня 1710 году)[10]; Regina Raginiowa (1 верасьня 1735 году)[11]; Lucia Raginowna (29 студзеня 1741 году)[12]; Catharina Raginiowna… Marianna Raginowna (7 лістапада 1745 году і 23 кастрычніка 1746 году)[13]; Marcin Regina… Maciy Regnia (1 ліпеня 1790 году)[14].
Носьбіты
рэдагавацьРагневічы (Ragniewicz) гербу Крыўда — шляхецкі род Рэчы Паспалітай[16].
На 1888—1905 гады існавала вёска (маёнтак) Рэгінаў (Рэгінава) у Слонімскім павеце Гарадзенскай губэрні[17][18].
Глядзіце таксама
рэдагавацьКрыніцы
рэдагаваць- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1221—1222, 1241.
- ^ Дайліда А. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: ад стварэння да Крэўскай уніі / Рэц. С. Тарасаў. — Менск, 2019. С. 18.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 82.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 267.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 14. — Вильна, 1887. С. 49.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 14. — Вильна, 1887. С. 514.
- ^ Zinkevičius Z. Lietuvių antroponimika: Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje. — Vilnius, 1977. P. 188.
- ^ Łapiński Ł., Wilczewski W. F. «Komput katolików» parafii żołudzkiej z 1700 roku // Archiwa, Biblioteki i Muzea Kościelne. Nr. 115, 2021. S. 281.
- ^ Pasvalio Šv. Jono Krikštytojo parapijos jungtuvių įrašai 1697—1705 m., Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia 1708—1710 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1735—1737 m. mirties įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1736—1742 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Stakliškių Švč. Trejybės bažnyčia, 1743—1747 m. jungtuvių įrašai, Nepriklausomas virtualus archyvas GENMETRIKA
- ^ Акты издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов. Т. 38. — Вильна, 1914. С. 84, 87.
- ^ Ryszard Sys, Właściciele gospodarstw rolnych w woj. wileńskim w latach 1928—1939, publikacje «Pisarza hipotecznego zawarte w Dzienniku Województwa Wileńskiego za lata 1928—1939»
- ^ Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 305.
- ^ Słownik geograficzny... T. IX. — Warszawa, 1888. S. 591.
- ^ Указатель населенным местностям Гродненской губернии, с относящимися к ним необходимыми сведениями. — Гродна, 1905. С. 151.