Сома (імя)

	Сома; лац. Soma
	Somo
Паходжаньне
Мова(-ы)	германскія
Іншыя формы
Зьвязаныя імёны	Саміла, Соман, Сомалт
Зьвязаныя артыкулы
	якія пачынаюцца з «Сома»

Сома, Сума — мужчынскае імя.

Паходжаньне

Сома або Сума (Somo^[1], Sumo) — імя германскага паходжаньня^[2]. Іменная аснова сом- (сум-) паходзіць ад стараісьляндзкага some 'гонар'^[3]^[a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Саміла (Суміла), Соман (Суман), Сомалт. Адзначаліся германскія імёны Sumila, Sumuni, Somald.

У Прусіі бытавалі імёны: Sambor (1338 год), Sambit / Sambot / Sambud (1409 год)^[5].

Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: подданый господарьский Балинскаго сорока Игнатъ Сомовичъ (10 жніўня 1540 году)^[6]; Sthepan a Denis Somowiczy (1558 год)^[7]; пану Ахрему Сомовичу (20 чэрвеня 1657 году)^[8]^[b].

Носьбіты

Ахрэм Самовіч (Сумовіч) — полацкі мешчанін, які ўпамінаецца ў 1657 і 1668 гадох^[21]

На 1901 год існавалі два сяла з назвай Шумарава (Шумарова) у Мглінскім павеце Чарнігаўскай губэрні^[22] (адзначалася старажытнае германскае імя Sumar^[23]).

Заўвагі

^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае за найбольш адэкватнае тлумачэньне іменных асноваў сам- і сан- зь летувіскай мовы su 'з (кімсьці, чымсьці)'^[4] (не адзначаючы, аднак, часу першай фіксацыі адпаведнага слова з такім значэньнем у летувіскіх слоўніках)
^
Таксама:
- Сомін, Шумін: люди… Сомина Енътидоновича (22 жніўня 1522 году)^[9], Szuminiowna (1789 год)^[10];
- Сумот: Antonina Sumotowicz (1821 год)^[11];
- Сумбар: на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Сумбар (Sumbar, Sumbor)^[12];
- Самбут: пустовщине… а Сомбутову (15 сакавіка 1516 году)^[13];
- Сумонт, Самонт, Шумонт (адзначалася старажытнае германскае імя *Sunjamundus^[14]^[15], *Suniamundus^[16]): чоловеки… Сумонътовичъ (1440—1492 гады)^[17], Воитко Сомонтович (1537—1538 гады)^[18], Samantany (1744 год)^[19], Szumontt (21 лістапада 1779 году)^[20]

Крыніцы

^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 448.
^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1353.
^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 201.
^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 23.
^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 85—86.
^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 135.
^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 351.
^ Полоцк. — Минск, 2012. С. 672.
^ Lietuvos Metrika. Knyga 12 (1522—1529). — Vilnius, 2001. P. 139.
^ Spis rodziców dzieci urodzonych w Daugieliszkach w latach 1774—1790
^ Barbaryszki, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego
^ Lietuvių pavardžių žodynas. T. 2. — Vilnius, 1989. P. 856.
^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 184.
^ Piel J. M. Os nomes germânicos na toponímia portuguesa // Boletim de Filologia. T. VI, 1940. P. 336.
^ Crespo Pozo J. S. Interpretación de algunos curiosos topónimos de Redondela y de sus municipios // Grial: revista galega de cultura. Nr. 29, 1970. P. 350.
^ Antroponimia Altomedieval en Galicia (4ª Ed.), Celtiberia.net — Prehistoria, Protohistoria e Historia antigua
^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 27.
^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 134, 314.
^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
^ Š, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 25. — Витебск, 1894. С. 369.
^ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год. — Чернигов, 1902. С. 11.
^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1368.

[5] Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае за найбольш адэкватнае тлумачэньне іменных асноваў сам- і сан- зь летувіскай мовы su 'з (кімсьці, чымсьці)'^[4] (не адзначаючы, аднак, часу першай фіксацыі адпаведнага слова з такім значэньнем у летувіскіх слоўніках)

[22] Таксама:
Сомін, Шумін: люди… Сомина Енътидоновича (22 жніўня 1522 году)^[9], Szuminiowna (1789 год)^[10];

Сумот: Antonina Sumotowicz (1821 год)^[11];

Сумбар: на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Сумбар (Sumbar, Sumbor)^[12];

Самбут: пустовщине… а Сомбутову (15 сакавіка 1516 году)^[13];

Сумонт, Самонт, Шумонт (адзначалася старажытнае германскае імя *Sunjamundus^[14]^[15], *Suniamundus^[16]): чоловеки… Сумонътовичъ (1440—1492 гады)^[17], Воитко Сомонтович (1537—1538 гады)^[18], Samantany (1744 год)^[19], Szumontt (21 лістапада 1779 году)^[20]

[3] Сомін, Шумін: люди… Сомина Енътидоновича (22 жніўня 1522 году)^[9], Szuminiowna (1789 год)^[10];

[4] Сумот: Antonina Sumotowicz (1821 год)^[11];

[5] Сумбар: на тэрыторыі цяперашняй Летувы фіксавалася прозьвішча Сумбар (Sumbar, Sumbor)^[12];

[6] Самбут: пустовщине… а Сомбутову (15 сакавіка 1516 году)^[13];

[7] Сумонт, Самонт, Шумонт (адзначалася старажытнае германскае імя *Sunjamundus^[14]^[15], *Suniamundus^[16]): чоловеки… Сумонътовичъ (1440—1492 гады)^[17], Воитко Сомонтович (1537—1538 гады)^[18], Samantany (1744 год)^[19], Szumontt (21 лістапада 1779 году)^[20]

[1] Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 448.

[2] Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1353.

[3] Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 201.

[4] Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 23.

[6] Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 85—86.

[7] Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 135.

[8] Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 351.

[9] Полоцк. — Минск, 2012. С. 672.

[10] Lietuvos Metrika. Knyga 12 (1522—1529). — Vilnius, 2001. P. 139.

[11] Spis rodziców dzieci urodzonych w Daugieliszkach w latach 1774—1790

[12] Barbaryszki, Geneteka baza Polskiego Towarzystwa Genealogicznego

[13] Lietuvių pavardžių žodynas. T. 2. — Vilnius, 1989. P. 856.

[14] Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 184.

[15] Piel J. M. Os nomes germânicos na toponímia portuguesa // Boletim de Filologia. T. VI, 1940. P. 336.

[16] Crespo Pozo J. S. Interpretación de algunos curiosos topónimos de Redondela y de sus municipios // Grial: revista galega de cultura. Nr. 29, 1970. P. 350.

[17] Antroponimia Altomedieval en Galicia (4ª Ed.), Celtiberia.net — Prehistoria, Protohistoria e Historia antigua

[18] Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 27.

[19] Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 134, 314.

[20] Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.

[21] Š, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai

[23] Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 25. — Витебск, 1894. С. 369.

[24] Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год. — Чернигов, 1902. С. 11.

[25] Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1368.

[1]

[2]

[3]

[a]

[5]

[6]

[7]

[8]

[b]

[21]

[22]

[23]

[4]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

Паходжаньне
Сома лац. Soma
Somo
Мова(-ы)	германскія
Іншыя формы
Зьвязаныя імёны	Саміла, Соман, Сомалт
Зьвязаныя артыкулы
якія пачынаюцца з «Сома»