Сома (імя)
Сома, Сума — мужчынскае імя.
| Сома лац. Soma | |
| Somo | |
| Паходжаньне | |
|---|---|
| Мова(-ы) | германскія |
| Іншыя формы | |
| Зьвязаныя імёны | Саміла, Соман, Сомалт |
| Зьвязаныя артыкулы | |
| якія пачынаюцца з «Сома» | |
Паходжаньне
рэдагавацьСома або Сума (Somo[1], Sumo) — імя германскага паходжаньня[2]. Іменная аснова сом- (сум-) паходзіць ад стараісьляндзкага some 'гонар'[3][a]. Сярод ліцьвінаў бытавалі імёны Саміла (Суміла), Соман (Суман), Сомалт. Адзначаліся германскія імёны Sumila, Sumuni, Somald.
У Прусіі бытавалі імёны: Sambor (1338 год), Sambit / Sambot / Sambud (1409 год)[5].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: подданый господарьский Балинскаго сорока Игнатъ Сомовичъ (10 жніўня 1540 году)[6]; Sthepan a Denis Somowiczy (1558 год)[7]; пану Ахрему Сомовичу (20 чэрвеня 1657 году)[8][b].
Носьбіты
рэдагавацьНа 1901 год існавалі два сяла з назвай Шумарава (Шумарова) у Мглінскім павеце Чарнігаўскай губэрні[19] (адзначалася старажытнае германскае імя Sumar[20]).
Заўвагі
рэдагаваць- ^ Польска-летувіская аўтарка Юстына Вальковяк прызнае за найбольш адэкватнае тлумачэньне іменных асноваў сам- і сан- зь летувіскай мовы su 'з (кімсьці, чымсьці)'[4] (не адзначаючы, аднак, часу першай фіксацыі адпаведнага слова з такім значэньнем у летувіскіх слоўніках)
- ^ Таксама:
- Сомін: люди… Сомина Енътидоновича (22 жніўня 1522 году)[9];
- Самбут: пустовщине… а Сомбутову (15 сакавіка 1516 году)[10];
- Сумонт, Самонт, Шумонт (адзначалася старажытнае германскае імя *Sunjamundus[11][12], *Suniamundus[13]): чоловеки… Сумонътовичъ (1440—1492 гады)[14], Воитко Сомонтович (1537—1538 гады)[15], Samantany (1744 год)[16], Szumontt (21 лістапада 1779 году)[17]
Крыніцы
рэдагаваць- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 448.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1353.
- ^ Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule du VIe au XIIe siècle. T. I: Les noms issus du germanique continental et les créations gallo-germaniques. — Paris, 1971. P. 201.
- ^ Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 23.
- ^ Trautmann R. Die altpreußischen Personennamen. — Göttingen, 1925. S. 85—86.
- ^ Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 135.
- ^ Писцовая книга Гродненской экономии с прибавлениями, изданная Виленской Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1. — Вильна, 1881. С. 351.
- ^ Полоцк. — Минск, 2012. С. 672.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 12 (1522—1529). — Vilnius, 2001. P. 139.
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 184.
- ^ Piel J. M. Os nomes germânicos na toponímia portuguesa // Boletim de Filologia. T. VI, 1940. P. 336.
- ^ Crespo Pozo J. S. Interpretación de algunos curiosos topónimos de Redondela y de sus municipios // Grial: revista galega de cultura. Nr. 29, 1970. P. 350.
- ^ Antroponimia Altomedieval en Galicia (4ª Ed.), Celtiberia.net — Prehistoria, Protohistoria e Historia antigua
- ^ Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 27.
- ^ Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 134, 314.
- ^ Diecezja Wileńska, 1744, Pawet, 20 лютага 2011 г.
- ^ Š, Mosėdžio miestelio ir aplinkinių kaimų senųjų gyventojų romos katalikų bažnyčios santuokos metrikų nuorašai
- ^ Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске. Вып. 25. — Витебск, 1894. С. 369.
- ^ Список населенных мест Черниговской губернии, имеющих не менее 10 жителей, по данным за 1901 год. — Чернигов, 1902. С. 11.
- ^ Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 1368.